У 2026 році склалася парадоксальна ситуація із забезпеченням транспортом груп медичної евакуації. Держава, хоч і зі значним запізненням, але таки законтрактувала десятки тисяч наземних роботизованих комплексів (НРК). Однак, протягом року майже не укладалися нові контракти на броньовані автомобілі.
Про це йдеться у матеріалі “Української Правди. Оборонка”, яка опитала військових, медиків та представників оборонного сектору.
“Будь ласка, зрозумійте, що сучасний НРК зазвичай не підходить для евакуації поранених! Це – засіб для евакуації тіл загиблих, не більше. Це – рішення, котре застосовується від відчаю, від відсутності нормальних засобів. У зв’язку з тим, що немає нічого іншого. Що у цьому питанні у нас повний функціональний провал”, – написав військовий та співзасновник “Центру підтримки аеророзвідки” Ігор Луценко.
Військові пояснюють, що НРК та броньовані автомобілі мають не конкурувати між собою, а працювати як частини єдиної системи. На найбільш небезпечній ділянці робот може забрати пораненого та вивезти його з переднього краю. Після цього пораненого має швидко забрати броньована медична машина. Такий підхід одночасно зменшує ризик для екіпажу та дозволяє значно раніше почати надавати повноцінну медичну допомогу.
Командири Першого окремого медичного батальйону наголошують, що тривале очікування евакуації може суттєво погіршувати стан бійця. На відміну від більшості наземних роботів, броньована медична машина дозволяє розпочинати інтенсивну терапію ще під час руху. За словами військових медиків, бронемашини обладнані апаратами ШВЛ, системами моніторингу стану пораненого, зовнішніми дефібриляторами та кардіопомпами. Були випадки, коли безпосередньо в машині медикам доводилося починати переливання крові та проводити серцево-легеневу реанімацію.
Броня також дозволяє евакуаційній групі піти на більший ризик, якщо стан пораненого різко погіршується. “Якщо поранений не виходить на зв’язок і втрачає свідомість у капсулі НРК, значить бронемашина має під’їхати йому назустріч та швидше надати допомогу”, – пояснили командири Першого окремого медичного батальйону.
Найбільш показовою є оцінка начальника медичної служби 2-го корпусу НГУ “Хартія” Богдана Корильчука. За його словами, дефіцит медичних бронемашин для другого етапу евакуації зараз сягає 80%. “Нам потрібно достатньо медичних бронемашин для другого етапу евакуації, а їх зараз дефіцит 80%”, – заявив Корильчук.
Керівник служби роботизованих систем батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї бригади ЗСУ Олександр Ябчанка також звертає увагу, що навіть швидкі НРК не є універсальним рішенням. На реальному полі бою їхню швидкість обмежують стан доріг, рельєф та якість зв’язку.
За інформацією журналістів “Української Правди. Оборонка”, з початку року з однією з країн-партнерів велися переговори щодо фінансування виробництва великої кількості українських медичних бронеавтомобілів. Видання звернулося до відповідального заступника міністра оборони із запитом щодо поточного статусу цього проєкту, однак відповіді не отримало.
- Військовий втомився від служби і пішов в СЗЧ на два роки: що вирішив суд
- Чоловік відсудив в “Укрпошти” 13 тисяч гривень за затримку листа на кілька днів
- У Міноборони пояснили, як Хмара зміг звільнитися з військової служби