Антикорупційні програми та міжнародна технічна допомога перетворилися на слабко контрольовану монополію, де учасники зацікавлені у власному розширенні та збагаченні. Таку думку висловив німецький юрист, колишній суддя та міжнародний експерт з питань доброчесності Тільман Хоппе, передає “Дзеркало тижня”.
За словами експерта, однією з ключових проблем є фінансова зацікавленість самих антикорупціонерів у тому, щоб реформи, перевірки та оцінювання тривали якомога довше.
“Вони отримують гроші за робочі дні та участь у проєктах. Відповідно, швидке завершення реформ або зменшення кількості процедур прямо суперечить їхнім фінансовим інтересам”, – цитує Хоппе видання.
Хоппе зазначив, що боротьба з корупцією фактично перетворилася на окремий бізнес, коли нові, часто неефективні, проєкти створюються лише задля фінансування антикорупціонерів та активістів.
“Система об’єктивно зацікавлена у власному розширенні, через що виконавці часто вигадують абсурдні ініціативи лише для того, щоб створити собі більше роботи. Чим довше триває процес оцінювання доброчесності, тим більше робочих днів виставляється до оплати, і тим більше заробляють усі учасники. Якось один менеджер з міжнародної організації сказав мені: “Тільмане, мені треба звідси вибиратися – ця антикорупційна сфера перетворилася на жахливу індустрію””, – наводить слова Хоппе видання.
Окремою проблемою експерт називає залежність міжнародних фахівців від організацій та проєктів, які оплачують їхню роботу.
“Міжнародні члени комісій, яких призначають закордонні організації, не є повністю незалежними. Вони працюють за тимчасовими контрактами, отримують за це гроші і рано чи пізно змушені шукати наступний контракт. Є непоодинокі випадки, коли менеджери проєктів-донорів цікавилися у членів комісії перспективами проходження оцінювання конкретним кандидатом, маючи в цьому особистий інтерес”, – зазначив юрист.
За його словами, фактично сформувалася система, учасники якої одночасно оцінюють необхідність продовження реформ і фінансово залежать від того, чи будуть ці реформи та пов’язані з ними процедури продовжуватися.
Хоппе також критично оцінює модель суддівських рад (самоврядних органів, відповідальних за добір, кар’єру та дисципліну суддів), яку роками просували як універсальне рішення.
“Наразі чимало фахівців шкодують про це, адже такі органи поступово перетворилися на закриту “фортецю”. Модель, за якою органи суддівського врядування формують переважно самі судді, в Україні також не показала очікуваної ефективності”, – зазначив Хоппе.
Як повідомляє “Дзеркало тижня”, внаслідок цього виникає замкнене коло: чим більше антикорупційних процедур створюється, тим більше потрібно міжнародних проєктів, експертів та фінансування для їхнього забезпечення.
Як відомо, фундацію DeJure, яка бере активну участь у просуванні судової реформи, звинуватили у непрозорому використанні понад 108 млн грн донорського фінансування. Їхні колеги з Центру протидії корупції, освоївши понад $8 000 000, так і не оприлюднили звіт за 2025 рік, а самого голову ЦПК Віталія Шабуніна судять за шахрайство.