Рівень розчарування українців у Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) досяг 60% і наближається до показника недовіри громадян до проросійських політиків. Такими є результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”.
Згідно з дослідженням, 59,4% респондентів вважають дії НАБУ та САП неефективними. Лише 5% українців назвали роботу цих органів дуже ефективною, а близько 9% не змогли дати чітку відповідь.
Експерти пояснюють низький рівень довіри до НАБУ та САП постійними корупційними та іншими кримінальними скандалами, що стосуються як керівництва, так і рядового складу цих відомств.
За словами юриста Олега Шрама, хоча за законом НАБУ має займатися наймасштабнішими корупційними справами, результативність Бюро за перше півріччя 2026 року виявилася рекордно низькою. Він зазначає, що за цей період у кримінальних провадженнях, розслідування яких було завершено, НАБУ зафіксувало збитки на суму 720 мільйонів гривень, що становить лише 1% від 61 мільярда гривень збитків, встановлених усіма слідчими органами. Сума відшкодованих державі коштів у справах НАБУ є мізерною – всього 505 тисяч гривень, або близько 0,0008% від загальної суми встановлених збитків.
Міжнародний аудит НАБУ виявив у Бюро надмірну кількість співробітників та провали у розслідуваннях у сфері оборони.
Крім того, НАБУ звинувачували у повній неефективності, колосальних витратах бюджетних коштів, “зливі” справ, а його співробітників ловили на торгівлі наркотиками. За 10 років існування Бюро держава витратила на його утримання понад 10 мільярдів гривень. Водночас, загальна сума стягнень за рішеннями судів у справах, які вела НАБУ з 2015 по 2025 роки, становить лише близько 800 мільйонів гривень. Це означає, що на кожну одну гривню, повернуту до бюджету, НАБУ витратило 12 гривень.
Соціологічне опитування проводилося методом особистих інтерв’ю
Соціологічна служба Socis проводила опитування з 28 липня по 2 серпня 2026 року. Дослідження не проводилося на території АР Крим, Луганської області, тимчасово окупованих територій та територій, де тривають активні бойові дії (значна частина Донецької, Херсонської, Запорізької та Харківської областей). Вибірка дослідження наближена до загальнонаціональної за показниками віку (старші 18 років), статі, типу поселення (місто/село) та поділу країни на регіони.
Було опитано 2000 респондентів. Статистична похибка вибірки становить +/- 2,6%.