Авіагалузь на межі колапсу: нове трактування лізингу ставить під удар українських перевізників
Представники вітчизняної авіаційної сфери б’ють на сполох: цивільна авіація України опинилася під загрозою зникнення. Причиною цьому стали дії державних контролюючих органів, а саме – нове трактування оподаткування операцій лізингу літаків від нерезидентів як роялті. Це, разом із кримінальними провадженнями та спробами донарахування податків за минулі роки, може стати фатальним для компаній, які вже пережили закриття неба та вимушену релокацію через повномасштабне вторгнення.
“Українська цивільна авіація витримала два роки пандемії COVID-19, потім розпочалася повномасштабна війна, яка завдала ще сильніших ударів. Попри це, вітчизняні авіаперевізники продовжують функціонувати. Однак, нині існує висока ймовірність того, що вони не зможуть вижити”, – зазначив виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина під час обговорення за круглим столом.
За його словами, додатковий фіскальний тиск, спричинений спробами оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті, безпосередньо ставить під загрозу фінансову стабільність авіакомпаній. “Варто зазначити, що в Європі, згідно з відповідною директивою, авіакомпанія, яка отримує ліцензію на авіаперевезення, повинна демонструвати свою фінансову спроможність”, – додав Щербина.
Голова Української авіатранспортної асоціації Михайло Пінкевич наголосив, що проблема, з якою стикнулися українські авіакомпанії, що укладають угоди лізингу літаків із зарубіжними компаніями, давно вийшла за межі податкового спору та набула ознак питання національної безпеки. Він пояснив, що правова невизначеність виникла не через законодавчі зміни, а через новий підхід контролюючих органів, які почали трактувати стандартні лізингові платежі як роялті.
Ситуація загострилася, коли Державна податкова служба у 2024 році, незважаючи на відсутність змін до податкового законодавства, опублікувала роз’яснення, що пропонує оподатковувати операції з лізингу повітряних суден у нерезидентів України як роялті. Податківці аргументують це тим, що українські авіакомпанії нібито мали сплачувати податок за використання інтелектуальної власності.
Згідно з позицією ДПС, за період з 2017 по 2023 роки компанії, які використовували лізинговий транспорт, зокрема брали в оренду повітряні судна та залізничні вагони у нерезидентів, виплатили 13,1 млн грн лізингових платежів, але не сплатили 15% роялті в Україні. При цьому податківці по-своєму інтерпретували міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, вважаючи, що компанії орендували не транспорт, а обладнання.
На основі такого тлумачення, Бюро економічної безпеки ініціювало низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі припускають, що щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити додаткові 15% роялті за оренду повітряних суден до українського бюджету.
Микола Щербина нагадав, що авіакомпанії користуються лізингом протягом десятиліть, і раніше подібних питань щодо оподаткування цих операцій не виникало.
“На мою думку, Міністерство фінансів та Державна податкова служба мали б насамперед роз’яснити, які угоди як оподатковуються. Хоча компанії мають кваліфікованих фахівців, але за роки незалежності склався певний підхід до лізингу літаків, і проблем не виникало. Це тривало значно довше, ніж сім років. А потім раптом виявилося, що проблема існує”, – зауважив він.
Нарахування податків має бути законним
“Хочу підкреслити, що авіакомпанії не заперечують необхідності сплачувати податки, передбачені законом. Однак, податкові спори мають вирішуватися у правовому полі, а не через кримінально-репресивний механізм. Податкові зобов’язання повинні визначатися відповідно до закону, чинних міжнародних договорів та реального змісту операцій, а не шляхом зміни адміністративного підходу чи кримінального тиску на авіакомпанії та платників податків”, – наголосив Михайло Пінкевич.
Пінкевич підкреслив, що навіть після закриття українського повітряного простору, авіакомпанії змогли зберегти свою присутність на міжнародному ринку, виконувати гуманітарні місії ООН та витіснити російських перевізників з деяких міжнародних контрактів. Водночас, на його думку, нинішня ситуація ставить під загрозу не лише бізнес, а й майбутнє всієї галузі після війни.
“Проблема набула системного характеру, впливає на діяльність більшості українських авіакомпаній і створює реальну загрозу для існування цивільної авіації як галузі в Україні. Хочу наголосити, що правова невизначеність у цій сфері створюється не законодавством, а позицією контролюючих органів, які намагаються штучно розширити поняття “роялті”, поширюючи його на звичайні лізингові платежі за використання повітряних суден. Наша позиція, як авіакомпанії, полягає в тому, що повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності”, – підкреслив Пінкевич.
За його словами, такий підхід узгоджується з чинним законодавством України, зокрема з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та практикою митних органів, які при митному оформленні повітряних суден класифікували їх саме як транспортні засоби, а не обладнання.
“Особливе занепокоєння викликає той факт, що слідчі БЕБ, не дочекавшись остаточного судового вирішення спірних правових питань, відкрили низку кримінальних проваджень щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб, трактуючи лізинг як роялті. На нашу думку, лізинг літака не є роялті”, – додав Пінкевич.
Загроза банкрутства авіакомпаній
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко повідомив, що до асоціації звернулася більшість українських цивільних авіакомпаній, які продовжують працювати в умовах закритого неба. За його словами, усі вони стикаються з однаковою проблемою – спробами донарахувати податок на репатріацію, виходячи з того, що лізинг літаків нібито є роялті.
“Ми спілкуємося з фінансистами, податківцями, адвокатами компаній “Великої четвірки” в Україні та за кордоном, і ніде у світі лізинг повітряних суден не називають роялті”, – підкреслив Мельниченко.
Він також звернув увагу на те, що контролюючі органи намагаються застосувати новий підхід заднім числом, донараховуючи податки за останні сім років. За його словами, враховуючи середню рентабельність авіаційного бізнесу на рівні 7–10%, таке фінансове навантаження означатиме неминуче банкрутство для більшості українських перевізників.
“Якщо ми будемо стягувати ці податки, то компанії гарантовано зазнають банкрутства. Усі компанії, що працюють на ринку, гарантовано стануть банкрутами”, – наголосив він.
Водночас представники авіаринку запевняють, що авіаційний бізнес не вимагає податкових пільг чи особливого режиму. Єдина вимога галузі – це правова визначеність та однакове застосування законодавства.
Позиція профільного комітету Верховної Ради
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко погодився, що найбільше занепокоєння викликає саме поєднання податкових спорів із кримінальними провадженнями. На його думку, якщо компанії відкрито декларували операції, а спір виник виключно через різне тлумачення законодавства, його мають вирішувати податкові органи та суд, а не правоохоронці.
“Найбільшу тривогу викликає той факт, що податковий спір супроводжується кримінальними провадженнями щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб. Це створює значний тиск, особливо під час воєнного стану. Ми бачимо, що це абсолютно неприйнятно і перешкоджає розвитку галузі. Держава, безумовно, повинна реагувати на випадки приховування доходів, підробки документів або використання фіктивних договорів. Але якщо операція була відкритою, задекларованою, платежі проходили через банки, а суперечка виникла через різні тлумачення закону, то спочатку її мають вирішити податкові органи та суд. Податковий спір не повинен автоматично перетворюватися на кримінальне переслідування”, – наголосив народний депутат.
За словами Крейденка, особливо небезпечною є практика зміни правил гри заднім числом, коли підприємствам виставляють багатомільйонні претензії за операції, які протягом багатьох років здійснювалися без зауважень з боку держави. Це, на його думку, може мати довгострокові наслідки для країни – авіакомпанії можуть припинити діяльність в Україні і остаточно перенесуть її за кордон.
Учасники круглого столу закликали Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державну податкову службу та Бюро економічної безпеки терміново розробити єдину офіційну позицію щодо оподаткування лізингових платежів за повітряні судна, керуючись українським законодавством та міжнародним правом. На їхню думку, без цього Україна ризикує втратити високотехнологічну галузь, яка навіть під час повномасштабної війни продовжує працювати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки до державного бюджету.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану авіаційної галузі України. Ситуація з оподаткуванням лізингу літаків може призвести до серйозних фінансових проблем для авіакомпаній, що потенційно вплине на вартість авіаквитків та доступність перельотів в майбутньому. Слідкуйте за розвитком подій, оскільки вирішення цього питання може суттєво вплинути на український ринок авіаперевезень.