## Україна закриває оборонні потреби: рекордний бюджет і допомога від ЄС, але є «але»
У 2026 році оборонний бюджет України досяг безпрецедентної позначки у 4,4 трильйони гривень. Цьому сприяла перша частина фінансової допомоги від Європейського Союзу у розмірі 3,9 мільярда євро, яка призначена для закупівлі безпілотників. Однак, на тлі цих позитивних новин, Бюро економічної безпеки (БЕБ) чинить тиск на вітчизняні авіакомпанії, які минулого року вже поповнили державну казну на 702 мільйони гривень податків.
Вже п’ятий рік Україна протистоїть повномасштабній агресії, тому фінансування сфери безпеки та оборони залишається найвищим пріоритетом. Для забезпечення обороноздатності країна мусить постійно нарощувати видатки на армію, придбання озброєнь та військової техніки, активно залучаючи міжнародну допомогу. На цьому тлі дії деяких державних інституцій, які можуть підірвати стабільність секторів, що продовжують генерувати значні податкові надходження, виглядають вкрай суперечливими. Йдеться, зокрема, про тиск Бюро економічної безпеки на авіаційний бізнес, який щорічно приносить державі майже мільярд гривень, як повідомляє УНН.
Рекордне збільшення оборонних видатків
Наприкінці червня Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету на 2026 рік, що передбачають збільшення фінансування сектору безпеки та оборони на 1,56 трильйона гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, після чого він набув чинності.
З урахуванням цих змін, загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році сягнув рекордних 4,4 трильйона гривень.
З додатково виділених коштів передбачено розподіл наступним чином:
- 1,52 трлн грн – Міністерство оборони;
- 16,7 млрд грн – органи системи МВС;
- 4,8 млрд грн – Держспецзв’язку;
- 2,5 млрд грн – СБУ;
- 1,8 млрд грн – ГУР Міноборони;
- 14,6 млрд грн – резерв сектору безпеки і оборони.
Крім того, 2,3 трильйона гривень будуть спрямовані на закупівлю озброєнь та військової техніки, а понад 1,45 трильйона гривень – на грошове забезпечення українських військовослужбовців.
Такі масштаби фінансування чітко демонструють, що для ефективної протидії ворогу держава змушена постійно збільшувати оборонні витрати.
Україна шукає фінансову підтримку від партнерів
Забезпечити такі колосальні видатки виключно за рахунок внутрішніх ресурсів є надзвичайно складним завданням. Саме тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки узгодженню Європейським Союзом масштабного пакету фінансової підтримки для України.
Йдеться про кредит обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, з яких 60 мільярдів євро безпосередньо призначені для оборонних потреб України. Варто зазначити, що європейські фінансові інструменти, такі як цей кредит, доступні для України.
30 червня Україна отримала перший транш у розмірі 3,9 мільярда євро, призначений для закупівлі дронів, у рамках програми Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України є ключовим фактором її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми прагнемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Це лише початок”, – зазначила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Подальші виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, а також на придбання боєприпасів, ракет та систем протиповітряної оборони.
Отже, міжнародні партнери надають Україні суттєву допомогу для покриття фінансових потреб, пов’язаних із веденням бойових дій, закупівлею озброєння та забезпеченням макроекономічної стабільності. Водночас, за наявності міжнародної підтримки, збереження власного фінансового ресурсу держави, тобто стабільних податкових надходжень від українського бізнесу, залишається критично важливим.
Авіаційна галузь фінансує бюджет, навіть попри закрите небо
Одним із яскравих прикладів стійкості українського бізнесу під час війни є цивільна авіація. Незважаючи на повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не тільки зберегли свою діяльність, але й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь перерахувала до бюджету 702,23 мільйона гривень, що є найвищим показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками податків стали компанії, що займаються пасажирськими авіаперевезеннями. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 мільйона гривень.
Компанії, які здійснюють ремонт та технічне обслуговування повітряних суден, сплатили майже 125,7 мільйона гривень, а підприємства вантажної авіації забезпечили близько 49,7 мільйона гривень.
Динаміка надходжень демонструє стабільне зростання: у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 мільйонів гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 мільйона гривень, у 2024 році – до 515,5 мільйона гривень, а у 2025 році встановлено новий рекорд – понад 702 мільйони гривень.
Це означає, що навіть без можливості виконувати польоти всередині країни, авіаційні підприємства продовжують генерувати прибуток за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Експерти-економісти відзначають, що в повоєнний період саме авіація може стати потужним драйвером економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна має потенціал відновити та розвинути свої лідерські позиції у глобальній економіці. Якщо говорити образно, то ключові напрямки розвитку української економіки відображені на державному прапорі: блакитний колір – це небо, тобто авіакосмічна сфера, а пшеничне поле – аграрна сфера”, – зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
В умовах, коли Україна потребує мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування обороноздатності, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Натомість, дії деяких державних органів свідчать про протилежний підхід.
Тиск на авіаційний бізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які використовують усталені у світовій авіаційній індустрії механізми. БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів України як роялті, що призвело до відкриття кримінальних проваджень. Від такого трактування оренди транспорту як використання інтелектуальної власності постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані юристи, податкові консультанти та адвокати, з якими поспілкувалося УНН, неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та сформованій судовій практиці. Додатково, той факт, що українське податкове законодавство щодо лізингу повітряних суден не змінювалося протягом останніх 30 років, наштовхує на думку про свідомий тиск на бізнес з боку БЕБ. Адже претензії до діяльності низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча самі бізнес-процеси підприємств залишилися незмінними.
На думку експертів, ця проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який п’ятий рік працює в екстремальних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати вирішальним фактором для повного перенесення своєї діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації, яка наразі виживає завдяки міжнародним контрактам.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках та праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Але ще небезпечнішим є те, що невизначеність для міжнародного партнера трактується як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, хто має менше ризиків та більш прогнозовані правила”, – підкреслив Щербина.
Україна одночасно веде війну, звертається до міжнародних партнерів за новою фінансовою допомогою та шукає внутрішні ресурси для збільшення оборонного бюджету. За таких умов державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток тих галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують надходження сотень мільйонів гривень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Це створить парадоксальну ситуацію, коли Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону, а власними рішеннями зменшуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від АіФ UA:
Новина підкреслює важливість збалансованого підходу до економічної політики в умовах війни. Збільшення оборонного бюджету є критично необхідним, але це не повинно відбуватися за рахунок знищення вітчизняних бізнес-секторів, які забезпечують стабільні податкові надходження. Авіаційна галузь, яка демонструє стійкість та прибутковість навіть попри складні обставини, є цінним активом для держави. Тому державним органам слід уникати дій, що можуть призвести до її послаблення або релокації, адже це безпосередньо вплине на здатність України фінансувати власну оборону та економічне відновлення.