## БЕБ грається з вогнем: Як трактування лізингу літаків може підірвати довіру до України 
Російська Федерація роками відверто нехтує міжнародними зобов’язаннями, ігноруючи договори, судові рішення та власні обіцянки. Україна ж, навпаки, будує свою зовнішню політику, європейську інтеграцію та співпрацю з глобальними партнерами на засадах непорушного дотримання міжнародного права та загальнолюдських цінностей. Тому будь-які спроби окремих українських державних інституцій довільно переосмислювати або спотворювати зміст міжнародних угод становлять не лише юридичну проблему, а й суттєво шкодять іміджу держави, як зазначає видання УНН.
Дотримання міжнародного права – одна з ключових переваг України
З початку повномасштабного вторгнення Україна послідовно наголошує, що її протистояння з росією – це не лише боротьба за власну територію, а й захист глобального правопорядку. Саме на засадах Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна формує свої позови проти агресора у міжнародних судових інстанціях, обґрунтовує необхідність застосування санкцій, конфіскації російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.
Завдяки такому підходу Київ здобув безпрецедентну підтримку від міжнародних партнерів, які розглядають Україну як державу, що неухильно дотримується міжнародного права навіть в умовах жорстокої війни.
Тому вкрай важливо, щоб українські державні органи демонстрували таку ж принциповість і всередині країни.
Небезпечний сигнал для інвесторів
Проте останнім часом зростає занепокоєння щодо практики деяких державних установ, які вдаються до самостійного тлумачення міжнародних конвенцій, ігноруючи усталені правові норми.
Яскравим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки (БЕБ) щодо застосування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування при лізингу повітряних суден. БЕБ почало класифікувати платежі українських авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів від нерезидентів як роялті. Це суперечить положенням конвенцій про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою країн, Модельній конвенції ОЕСР, багаторічній міжнародній практиці та позиції українських судів.
Правоохоронний орган, спільно з командою Державної податкової служби під керівництвом Тетяни Кірієнко, з 2024 року почав застосовувати власне, незвичне тлумачення лізингу, не вносячи жодних змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізингові платежі за повітряні судна як роялті, тобто, на їхню думку, замість плати за користування транспортом, слід сплачувати податок за використання інтелектуальної власності. Така позиція податківців призвела до відкриття низки кримінальних проваджень БЕБ проти представників авіабізнесу. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які використовують лізингові повітряні судна, мали б сплачувати 15% роялті до українського бюджету, замість податку на оренду в країні резиденції лізингодавця, застосовуючи міжнародні конвенції для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ вже постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
В Українській авіатранспортній асоціації наголошують, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій ставить під загрозу конкурентоспроможність українських авіаперевізників на світовому ринку. Вони ризикують втратити міжнародні контракти, які є життєво необхідними в умовах закритого повітряного простору України.
Конвенції не можна інтерпретувати відомчими рішеннями
Міжнародні угоди укладаються між державами і мають бути однаково зрозумілими для всіх їхніх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх згідно із загальновизнаними міжнародними принципами та підходами, сформованими на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що протягом десятиліть сутність цих конвенцій не змінювалася, так само як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи підкреслюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, зміни, внесені до них, а також ратифіковані Україною міжнародні акти, мають пріоритет над внутрішнім законодавством”, – пояснив у коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо ж одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, що суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи результати міжнародних переговорів, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливо до цього ставляться міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, ефективність судової системи чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відступати від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.
Що особливо небезпечно, так це те, що описана проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а тим більше правоохоронний орган, зможе довільно інтерпретувати міжнародні договори, аналогічна практика потенційно може поширитися на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має потужний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.
Саме тому державні органи всередині країни також мусять діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби довільно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з агресором Україна неодноразово доводила, що її сила – не лише в армії, а й у глибокій повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку надзвичайно важливо зберегти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина надзвичайно важлива для українського бізнесу, особливо для авіаційної галузі. Розуміння того, як державні органи трактують міжнародні угоди, може допомогти уникнути неочікуваних податкових нарахувань та юридичних проблем. Для компаній, що працюють з міжнародними партнерами, це нагадування про необхідність уважно стежити за законодавчими змінами та позицією державних органів, а також про важливість консультацій з юристами, що спеціалізуються на міжнародному праві.