Звіт ООН б’є на сполох: нерівномірний доступ до штучного інтелекту (ШІ) може загострити глобальну нерівність. Організація пропонує універсальні рамки для етичного розвитку цієї передової технології.

Згідно з новим звітом Організації Об’єднаних Націй, розвиток штучного інтелекту (ШІ) несе ризик поглиблення глобальної нерівності. Документ, підготовлений незалежною науковою групою, наголошує на необхідності створення спільної бази принципів для відповідального впровадження ШІ. Це особливо актуально, зважаючи на нерівномірне інвестування та розгортання цієї технології у світі, про що повідомляє The Guardian.
Ключові висновки
«Саме по собі отримання доступу до інструментів ШІ не гарантує рівних переваг, — йдеться у звіті. — Країни, які залежать від іноземних моделей, хмарної інфраструктури та каналів передачі даних, можуть отримати доступ до ШІ, проте втрачають практичний контроль над його стандартами, гарантіями безпеки та відповідністю локальним потребам».
Масштабний аналіз, проведений міжнародною науковою групою з питань ШІ, яку торік було засновано Генеральною Асамблеєю ООН як «перший глобальний науковий орган з питань ШІ», детально розглядає як трансформаційний потенціал ШІ у таких сферах, як сільське господарство та освіта, так і катастрофічні ризики, пов’язані з його використанням для шахрайства чи маніпуляцій виборами.
Цей попередній звіт також слугує практичним посібником, пропонуючи державам-членам ООН первинні рекомендації щодо використання потенціалу ШІ для стимулювання зростання в різних секторах, одночасно мінімізуючи та усуваючи пов’язані з ним загрози. Серед запропонованих заходів — розвиток локальної інфраструктури для ШІ, як-от центри обробки даних; підвищення рівня обізнаності щодо ШІ серед школярів та працездатного населення; інвестування в місцевих розробників; створення інституцій для забезпечення безпеки ШІ; розробка стратегій протидії дезінформації; а також постійний моніторинг функціонування систем ШІ після їх запуску, «з реальними користувачами, реальними завданнями та в реальних умовах».
Незважаючи на те, що понад мільярд людей щотижня використовують інструменти ШІ, доступ до них та способи їх застосування суттєво відрізняються по всьому світу. Звіт наголошує, що «впровадження на глобальному Півдні значно відстає від глобальної Півночі». США та Китай наразі домінують у розробці передових моделей ШІ та інвестуванні в обчислювальну інфраструктуру, яка включає апаратне забезпечення, пам’ять, мережі та системи зберігання даних, необхідні для функціонування потужних систем ШІ.
«Концентрація можливостей ШІ в руках невеликої кількості компаній та країн може призвести до авторитарного контролю та підірвати демократичну підзвітність», — попереджає звіт.
Наукова група радить країнам, які відстають у розвитку ШІ, розглянути можливість масштабних інвестицій в обчислювальну та інформаційну інфраструктуру. Автори зазначають, що для залучення необхідного фінансування важливо забезпечити надійне енергопостачання та побудувати сучасні центри обробки даних. Водночас, у звіті не оминаються увагою й екологічні наслідки діяльності таких центрів, зокрема значне споживання енергії та води, а також потенційний вплив на викиди парникових газів.
Автори також висвітлюють проблеми, пов’язані з оцінкою безпеки та забезпеченням нагляду за дедалі потужнішими моделями ШІ.
«Більшість країн, включно з багатьма розвиненими економіками, не мають достатньої технічної експертизи для оцінки найпросунутіших «граничних» моделей або для значущої участі в їхньому управлінні», — зазначають вони.
Група, що складається з 40 незалежних наукових експертів з усього світу, заявляє, що цей звіт є «першим у своєму роді». ООН, як стверджують експерти, «є провідним світовим майданчиком для обговорення транскордонних ризиків такого масштабу», а запропонований підхід є «науковим, а не політичним».
Різниця у мовах та доступі до мережі Інтернет посилює цифровий розрив.
«Штучний інтелект залишає позаду більшість мов», — констатує звіт. Хоча інструменти генеративного ШІ демонструють високу ефективність англійською та іншими поширеними мовами, «більшість мов або взагалі не підтримуються, або мають значно нижчу продуктивність».
Ці розбіжності можуть мати серйозні наслідки, особливо в галузі охорони здоров’я. У звіті наводиться приклад машинного перекладу з мови тигринья, де віспа помилково ідентифікується як сифіліс, гонорея — як діабет, а фраза «вам призначили внутрішньовенні антибіотики» перекладається як «вам призначили внутрішньовенні інсектициди».
«Такі помилкові переклади можуть бути небезпечними для життя», — попереджають автори документа.
У деяких регіонах світу спостерігається нестача стабільного доступу до Інтернету, не кажучи вже про ефективне впровадження моделей ШІ. За даними Міжнародного союзу електрозв’язку, понад 2 мільярди людей, або майже третина населення планети, наразі повністю позбавлені доступу до мережі Інтернет.
Порада від АіФ UA:
Цей звіт ООН надзвичайно важливий для українців, адже він підкреслює, як глобальний розвиток ШІ може вплинути на нашу країну. Розуміння цих ризиків дозволить нам більш свідомо підходити до впровадження технологій, шукати шляхи подолання цифрового розриву та забезпечити, щоб переваги штучного інтелекту були доступні всім, а не лише обраним.
