## Авіаційний лізинг в Україні: як трактування БЕБ підриває довіру інвесторів та міжнародний імідж держави 
росія вже багато років демонструє зневагу до міжнародного права, ігноруючи договори, судові рішення та взяті на себе зобов’язання. Натомість Україна будує свою зовнішню політику, європейську інтеграцію та співпрацю з міжнародними партнерами, спираючись на неухильне дотримання міжнародно-правових норм та європейських цінностей. Саме тому будь-які спроби окремих українських державних інституцій самостійно переосмислювати або спотворювати зміст міжнародних угод становлять не лише юридичну проблему, а й завдають удару по іміджу держави, як пише УНН.
Дотримання міжнародного права – ключова перевага України
Після початку повномасштабного вторгнення росії Україна неодноразово підкреслювала, що її боротьба полягає не лише у збереженні територій, а й у захисті міжнародного правопорядку. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна будує свої позови проти агресора в міжнародних судових інстанціях, відстоює запровадження санкцій, конфіскацію російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.
Завдяки такому підходу Київ користується безпрецедентною підтримкою іноземних партнерів, які сприймають Україну як державу, що діє в межах міжнародного права навіть в умовах повномасштабної війни. Зважаючи на це, вкрай важливо, щоб українські державні органи дотримувалися тих самих принципів і на внутрішньому рівні.
Небезпечний прецедент для інвесторів
Проте останнім часом зростає занепокоєння щодо практики окремих державних структур, які почали самостійно тлумачити положення міжнародних конвенцій всупереч усталеним правовим нормам.
Показовим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки (БЕБ) щодо застосування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування в контексті лізингу повітряних суден. БЕБ почало трактувати платежі авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів від нерезидентів України як роялті. Це суперечить нормам конвенцій про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою іноземних держав, Модельній конвенції ОЕСР, багаторічній міжнародній практиці та позиції українських судів.
Правоохоронний орган, спільно з Державною податковою службою під керівництвом Тетяни Кірієнко, з 2024 року почали застосовувати власне трактування лізингу без будь-яких законодавчих змін чи перегляду самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті. На їхню думку, замість плати за оренду транспорту, повинен сплачуватися податок за використання інтелектуальної власності. Така позиція податківців призвела до відкриття низки кримінальних проваджень БЕБ проти представників авіабізнесу. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які використовують лізингові повітряні судна, мали сплатити до українського бюджету 15% роялті, а не податок з оренди в країні резиденції лізингодавця з урахуванням міжнародних конвенцій для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ вже постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
В Українській авіатранспортній асоціації наголошують, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій негативно впливає на конкурентоспроможність українських авіаперевізників на світовому ринку. Вони ризикують втратити міжнародні контракти, які є життєво важливими для їхнього функціонування в умовах закритого повітряного простору над Україною.
Міжнародні конвенції потребують узгодженого тлумачення
Міжнародні договори укладаються між державами і повинні мати однакове розуміння для всіх їх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що протягом десятиліть суть цих конвенцій не змінювалася, так само як і не вносилися корективи до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Ключовим є той факт, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила з поняття “роялті” платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання класифікуються як підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не як роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи пояснюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, якщо існують міжнародні акти, ратифіковані Україною, вони мають вищу силу над внутрішнім законодавством”, – зазначив у коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, що суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи міжнародні переговори, а через інтерпретацію окремого державного органу.
Міжнародні інвестори особливо чутливо реагують на такі ситуації. Вони оцінюють не лише податкові ставки, судову систему чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Коли держава відходить від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.
Особливо небезпечним є те, що ця проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а особливо правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Не варто втрачати свою головну перевагу
На сьогодні Україна має сильний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.
Саме тому державні органи всередині країни також мають діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила полягає не лише у військовій могутності, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку надзвичайно важливо зберегти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для бізнесу, особливо для компаній, що працюють з іноземними партнерами та використовують міжнародні договори. Недотримання усталених міжнародних правових норм та спроби їх довільного трактування окремими державними органами створюють суттєві ризики для стабільності бізнес-середовища, можуть призвести до збільшення судових спорів та відлякати потенційних інвесторів. Усвідомлення цих ризиків та активна позиція щодо захисту правової визначеності є запорукою збереження довіри до України як надійного партнера.