Пускові установки та командні пункти до норвезьких протикорабельних ракетних комплексів NSM (Naval Strike Missile) для замовників із Європи вироблятимуть в Австралії. Це може звучати дивно, але саме так виглядає сучасне глобалізоване виробництво.
Міністерство оборони країни у своєму повідомленні уточнює, що місцева промисловість буде залучена до експортних контрактів системи загальною вартістю 80 млн доларів. При цьому локальне виробництво відбуватиметься на 100% з австралійських компонентів.
Протикорабельна ракета Naval Strike Missile, фото ілюстративне. Джерело: Kongsberg
Щодо географії постачання, то до Польщі буде поставлено консолі керування на 30 млн доларів. Ще 50 млн доларів припадає на пускові установки до ракет для Данії та Іспанії, які встановлять їх на фрегати своїх ВМС.
Хоча такий ланцюжок виробництва дуже дивний, він викликаний в тому числі особливостями контрактів. Так, одною з умов контракту на закупівлю NSM для самої Австралії було залучення місцевої промисловості до виготовлення.
Данський фрегат KDM Niels Juel (F363) класу Iver Huitfeldt, на якому ПКР Harpoon замінять на нові норвезькі ПКР NSM
Також залучення офшорних виробничих потужностей дозволяє наростити обсяги виробництва, що особливо важливо в час, коли багато країн активно закуповують озброєння. Ну і також це допомагає обійти проблеми з нестачею робочої сили для європейського ОПК.
Можна згадати колісний броньовик Boxer, який хоча і створений німецьким консорціумом, але виробляється для армії Німеччини також на австралійських потужностях. Тобто така “глобалізована” оборонка далеко не перший прецедент.
Підписання угоди на експорт 100 GTX Boxer до Німеччини на австралійських потужностях з виробництва цих машин. Фото: Міноборони Австралії
Звісно, це створює певні нюанси, як от потребу на дозвіл від австралійського уряду на реекспорт такого озброєння та логістичні складнощі. Одначе інколи це все ще може виявитися найвигіднішим методом у короткій перспективі.
Оскільки Австралія є близьким союзником НАТО то такий розподіл постачання для ОПК наразі не викликає питань. Одначе з посиленням вимог до самостійності Європейського Союзу від такої практики можуть почати відходити.