У 2025 році аурум та аргентум стали найвидатнішими лідерами збільшення на глобальних ринках, привертаючи погляд як інституційних вкладників, так і приватних накопичувачів. У 2026-му українцям важливо брати до уваги не тільки ймовірність прибутку, але й небезпеки нестабільності та поправок, про які застерігає фінтексперт Олена Сосєдка.
У 2025 році коштовні метали, такі як аурум та аргентум стали одними з ключових вигодонабувачів мінливості на всесвітніх ринках. Наприклад, аурум оновило історичні максимуми та додало понад 60% за рік, піднявшись вище позначки $4 000 за тройську унцію. А аргентум зовсім перетворилося на “зірку”: його збільшення наблизилося до 100% рік до року, а ціни в грудні тримаються в межах $63 за унцію. УНН розбиралося, що стоїть за подібним підйомом, і чи не пізно вкладати кошти в коштовні метали в 2026 році?
Золото 2025: “ідеальний шторм” на користь охоронних активів
За відомостями світової галузевої аналітики, 2025 рік став для золота майже “бездоганним штормом”. Цей коштовний метал отримав потужну підтримку від поєднання декількох факторів: послаблення долара, очікування зменшення ставок ФРС (процентні ставки, котрі встановлює Федеральна резервна система США), нові геополітичні загрози й безпрецедентний попит з боку центральних банків та інституційних вкладників.
Наприкінці року спот-ціна золота змінюється на рівні близько $4 300 за унцію, що на понад 60% вище, ніж рік тому.
Аурум у 2025 році – це не просто “спокійна гавань”, а відповідь ринку на зневіру до боргів урядів і до фіатних валют. Коли вкладники бачать, як збільшується державний борг США та ростуть геополітичні загрози, аурум стає своєрідною страховкою проти системних потрясінь
– роз’яснює фінтексперт, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка.
За її словами, серед основних причин підйому ціни золота можливо виділити помʼякшені очікування гравців фінансового ринку щодо ставок ФРС. Вони закладають подальше зменшення реальних процентних ставок у США й інших розвинених економіках, що робить такі активи, як аурум, відносно привабливішими.
Девальвація долара, на думку Олени Сосєдки, також підтримує котирування золота, адже робить його дешевшим для вкладників з інших держав. Зокрема центральні банки багатьох країн, зокрема й тих, що розвиваються, продовжують активно збільшувати золоті резерви як спосіб диверсифікуватися від американської валюти.
Додатковим стимулом є й геополітичні загрози та війни. Тривалі конфлікти, у тому числі війна росії проти України, посилюють запит на “тверді” активи, додала Олена Сосєдка.
Для українців фактор війни відчувається особливо сильно. Аурум стало не тільки вкладенням, але й засобом захисту від девальвації національної валюти та від банківських небезпек. Але важливо пам’ятати: навіть аурум не росте по прямій лінії
– додає Сосєдка.
Срібло – промисловий метал, котрий поводиться як хайповий актив
Якщо аурум у 2025-му показало “класичну” поведінку охоронного активу, то аргентум влаштувало справжній ціновий ривок. За оцінками ринку, метал додав близько 95% рік до року та побив рекорд не тільки золота, але й відомого фондового індексу S&P 500, який включає пів тисячі найбільших компаній США та є показником стану американського фондового ринку й економіки в цілому.
Поточні котирування срібла тримаються трохи вище $63 за унцію.
Успіх срібла полягає у поєднанні інвестиційного попиту та промислової історії
– зазначає Олена Сосєдка.
Фінтексперт пояснила, що ринок срібла декілька років поспіль живе в умовах дефіциту пропозиції, коли попит перевищує видобуток і переробку. Це накладається й на той факт, що срібло широко використовується у виробництві, зокрема, в сонячних панелях, електромобілях та електроніці. Отже бум відновлюваної енергетики й популярність електромобілів ще більше піднімає попит на цей метал.
Окрім того, на тлі активного збільшення вартості золота частина вкладників почала шукати “наздоганяючий” актив серед дешевших металів, і срібло ідеально заповнило цю нішу.
Аргентум у 2025 році поводилось як ризиковий актив. Структурний дефіцит і “зелена” трансформація економіки дали довгострокову історію зростання, а спекулянти тільки додали волатильності
– вважає Олена Сосєдка.
Вона додала, що для приватних вкладників це означає одне: потенціал збільшення у срібла, ймовірно, ще є, але його коливання будуть значно сильнішими, ніж у золота, і до цього потрібно бути готовими психологічно та фінансово.
Що буде із золотом у 2026 році?
Прогнози щодо ціни золота у 2026 році досить неоднозначні. Частина великих інвестбанків вважає, що у цього металу є потенціал досягнути $4 500 за унцію за рахунок ослабленого долара, високого боргового навантаження в розвинених країнах і продовження геополітичної нестабільності.
Але, наприклад, World Gold Council зазначає, якщо у наступному році реалізується сценарій “повернення інфляції” з більш жорсткою політикою ФРС, золото може скоригуватися на 5–20% від нинішнього рівня та опуститися в ціні до $3 360–3 990 за унцію.
Ринок золота зараз балансує між історично високими цінами та все ще потужними фундаментальними факторами. Я б говорила не про бульбашку, а про дуже дорогий, але структурно підтримуваний актив. У 2026-му нас, ймовірно, чекають періодичні більш глибоку корекції порівняно з цим роком
– вважає Сосєдка.
Фінтексперт прогнозує, що аурум збереже підвищену вартість, але темпи її збільшення сповільняться. При цьому корекції на 10–15% упродовж року стануть нормою для цього металу.
Що буде зі сріблом у 2026 році?
Великі гравці фінансового ринку прогнозують, що срібло після шаленої активності у 2025-му може перейти у фазу так званої консолідації, і його ціна буде утримуватись у досить широкому діапазоні $50–65 за унцію з потенційними спробами оновити максимуми на тлі нових хвиль попиту.
На думку Олени Сосєдки, структурний дефіцит, пов’язаний із промисловим споживанням срібла, нікуди не зникне й наступного року, але частина спекулятивного попиту може вийти з ринку після такого стрімкого зростання металу. Це означатиме підвищену волатильність срібла наступного року.
У 2026-му срібло залишиться, ймовірно, більш “нервовим”, ніж золото. Для консервативного інвестора це радше додаткова спеція до портфеля, а не основна страва
– зазначила фінтехекспертка.
Олена Сосєдка радить дивитися на аурум та аргентум не як на короткостроковий спекулятивний інструмент, а як на елемент довгострокової стратегії захисту власного капіталу.
Для українців, які живуть у війні, валютних обмеженнях та хронічної інфляції, золото – це не про “заробити ще +50% за рік до свого капіталу”, а про зберегти купівельну спроможність через 5–10 років. Якщо входити цього, тоді корекції вартості металу на 10–20% не виглядають катастрофою
– зазначила фінтехекспертка.
Водночас вона додала, що не радила б українцям бігти й купувати золото чи срібло на всі заощадження, але якусь частку капіталу тримати у коштовних металах все ж варто для страхування ризиків.