Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули близько 32 млн грн та припинили 8 кримінальних справ. Від вересня 2025 року було отримано 177 заяв щодо утиску з боку правоохоронців.
Концепція “утиску на бізнес” включає різні аспекти: це і тиск з боку регуляторної та фіскальної систем, а також неправомірний вплив з боку правоохоронних структур. Якщо до постійних змін у законодавстві, трансформацій у підходах до оподаткування та звітності український бізнес певним чином звик, то зловживання з боку правоохоронних органів часто стають по-справжньому гострою проблемою, яка може зупинити діяльність.
Розв’язанням саме цієї проблеми зайнявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який неодноразово зустрічався з бізнесом ще на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, та розумів, “що турбує” українського підприємця.
Отже, у вересні 2025 року почав функціонувати портал “СтопТиск” – засіб прямого контакту бізнесу з прокуратурою у випадках ймовірного утиску з боку правоохоронних та контролюючих органів. За декілька місяців роботи на платформу надійшли сотні звернень, частина яких завершилася для бізнесу поверненням майна, грошей і закриттям кримінальних проваджень. Про результати функціонування порталу, відгук правоохоронних органів на велику ревізію справ та межі допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступниці начальника відділу в управлінні нагляду за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– Від вересня 2025 року працює портал “СтопТиск”, через який бізнес може напряму подавати скарги на утиск з боку правоохоронців. Яка вже кількість таких скарг надійшла?
За даними на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” отримано 177 заяв від представників бізнесу щодо можливого неправомірного утиску з боку правоохоронних та контролюючих органів. Вже невдовзі після запуску платформи кількість заяв почала поступово збільшуватися, що може свідчити як про підвищення обізнаності підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-спільноти до прокуратури як інституції, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання у господарську діяльність.
– Яку кількість з цих скарг вже оброблено? Які є результати?
Зі загальної кількості заяв, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже розглянуто органами прокуратури. За підсумками перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, що дозволило швидко відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у порядку ст. 284 КПК України.
В окремих випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи у соціальних мережах. Це свідчить про важливість роботи порталу “СтопТиск” для бізнесу.
Разом з тим, у 133 випадках підстав для реагування не виявлено. Це пояснюється переважно тим, що не підтвердилися викладені заявниками обставини або не було виявлено ознак нелегального утиску. Інші повідомлення знаходяться в процесі опрацювання – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на ділі відновити їх майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам повернуто гроші, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що у гривневому еквіваленті становить майже 32 млн грн. Крім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи проводиться перевірка дій правоохоронців?
У 3 випадках внесено інформацію до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій співробітників правоохоронних органів, хід досудового розслідування у яких знаходиться на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, вказує на системні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з бізнесом, що потребують посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці подають скарги на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення вилученого майна, безпідставне затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється контроль за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, збільшуючи ефективність захисту прав бізнесу.
– Чи є помітна якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто зазнає утиску найчастіше?
– Хоча офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи сферою бізнесу, аналіз наявних випадків дозволяє виявити певні закономірності. Найчастіше про утиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що обумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо уразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожен сигнал про порушення прав бізнесу та вживають всіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найбільш резонансні кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш відомих кримінальних проваджень, які були закриті після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо низки великих та середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, аби закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються випадки, коли окремі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути можливої відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Разом з тим, позиція прокуратури залишається принциповою: реагування відбувається виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного утиску, а портал не розглядається як спосіб уникнення кримінальної відповідальності чи інструмент для закриття справ без правових підстав.
– Чи існують якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто можна почути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України судовий розгляд має здійснюватися у розумні терміни. Водночас поняття “розумного терміну” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту великої кількості свідків, а також дій сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто обумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, є випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виражається у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Отже, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення утиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоди з боку слідчих органів? Можливо, можете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого утиску на бізнес була конструктивною, діловою та націленою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За результатами такої роботи закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Разом з тим, у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування виважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, у свою чергу, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.