Віцепрем’єр Олексій Кулеба активно просуває кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду очільника Державіаслужби, незважаючи на його причетність до рішень, котрі могли завдати збитків українській авіації та, по суті, сприяли інтересам рф. Призначення Зелінського може виявитися стратегічною промашкою держави й безсумнівно створює загрози для національної безпеки у воєнний час.
Віцепрем’єр з питань відновлення Олексій Кулеба запропонував на розгляд Кабінету міністрів кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду керівника Державіаслужби. Однак багаторічна діяльність цього функціонера в Державіаслужбі містить настільки значні ознаки загрози не лише для авіаційної безпеки, а й для національних інтересів України в цілому, що його призначення може обернутися стратегічною помилкою держави з наслідками, які вже неможливо буде виправити, пише УНН.
Спершу звільнив, а тепер агітує на підвищення
Як стало відомо УНН із власних джерел в Уряді, віцепрем’єр Олексій Кулеба наполегливо просуває призначення Ігоря Зелінського на посаду голови Державної авіаційної служби України. Він вже надіслав відповідне клопотання на розгляд Кабміну.
Ситуація виглядає, щонайменше, дивно, оскільки у лютому 2025 року Кулеба не продовжив контракт Ігорю Зелінському та звільнив його з посади заступника очільника Державіаслужби. Зелінський був “правою рукою” тогочасного голови Державіаслужби Олександра Більчука.
Тобто посадовець, який ще вчора був достатньо сумнівним, аби його “усунули” з посади, сьогодні з якихось причин розглядається як особа, котрій можна довірити критично важливий для оборони та авіаційної безпеки орган. І це на тлі того, що сам Кулеба опинився під ризиком відставки після корупційного скандалу, пов’язаного з операцією Національного антикорупційного бюро України “Мідас” щодо ймовірних корупційних схем в енергетиці, організованих Тімуром Міндічем.
У Верховній Раді вже зареєстрований проєкт постанови про його звільнення з посади Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України у зв’язку з виявленням фактів, які свідчать про систематичні корупційні прояви у діяльності Міністерства розвитку громад та територій України, а також неналежну організацію роботи із відновлення України.
У пояснювальній записці до проєкту постанови вказано, що З 21 травня 2022 року по 24 січня 2023 року працював головою Київської обласної державної адміністрації, при цьому журналістами та органами досудового розслідування неодноразово викривалися корупційні дії на відбудові в цьому регіоні. Зокрема, правоохоронці розслідували справи, де посадовців звинувачували в завищенні цін на матеріали та привласненні бюджетних коштів через махінації з документами. Ці корупційні схеми стосувалися як відбудови житла, так і інших об’єктів інфраструктури.
Тому не виключено, що просування Зелінського на посаду голови Державіаслужби – це спроба Кулеби “забезпечити” своїх людей на ключових посадах, щоб зберегти вплив навіть після можливої відставки.
Спадщина Більчука: офшори, “Ростех” та удар по обороноздатності
Контекст, в якому працював Ігор Зелінський, також багато говорить.
Уряд звільнив Більчука з посади після того, як на початку серпня 2025 року він передав супровід ремонтної документації вертольотів типу Ми-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd, що має безпосередні зв’язки з російським ОПК. Це рішення ставило під загрозу експлуатацію цього типу гелікоптерів усіма складовими сектору безпеки і оборони України.
Згодом з’ясувалося, що AAL Group Ltd, зареєстрована в офшорній юрисдикції ОАЕ, має прямі зв’язки з російським ОПК. А як повідомив член комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський, кінцевими бенефіціарами AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти Росії” з державного концерну “Ростех”.
Рішення Більчука було ухвалене попри те, що Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM ще в 2024 році визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці.
Як “права рука” голови Державіаслужби Зелінський не міг не помічати, що відбувається у відомстві та які рішення завдають збитків інтересам держави. Навіть більше, сам посадовець підписав чимало документів, які відкрито й планомірно нищили авіаційну галузь в Україні.
Знищення української транспортної авіації
Фахівці авіагалузі відзначають, що з 2020 по 2025 рік, коли Зелінський працював заступником очільника Державіаслужби, відбувалося послідовне та систематичне руйнування транспортної авіації в Україні.
Наприклад, станом на 2016 рік у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України було понад 20 літаків Іл-76. Але вже на початку 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності. Показово, чи не так?
Така ситуація, на думку учасників авіаринку, склалася через те, що керівництво Державіаслужби, зокрема Більчук та його заступник Зелінський, прийняли низку рішень, якими створили штучні перешкоди для експлуатації літаків Іл-76. Зокрема, понад 20 цих транспортних літаків були виключені з українського реєстру та перейшли під контроль росії, тож Україна втратила значну частину свого транспортного флоту в умовах війни.
Порушення санкційного законодавства та гра в інтересах рф
Виключення транспортних літаків з державних реєстрів та перехід їх в управління країни-агресора не єдина проблема, створена командою Більчука-Зелінського.
Працюючи на посаді заступника голови Державіаслужби, Ігор Зелінський явно допустив низку порушень санкційного законодавства.
Після початку війни у 2014 році Україна запровадила санкції проти російського розробника транспортних літаків – ПАТ “Іл”. Незважаючи на це, керівництво Державіаслужби ухвалило рішення про видачу сертифікатів перегляду льотної придатності 18 літаків Іл-76 української реєстрації на підставі відповідних рішень російського ПАТ “ІЛ”.
Та й на цьому порушення не закінчились. Адже вже під час повномасштабного вторгнення Ігор Зелінський, як заступник голови відомства, підписав низку таких сертифікатів. На практиці це означає, що Державна авіаційна служба України діяла в інтересах росії, яка розв’язала повномасштабну війну проти України, адже такі рішення дозволили країні-агресору отримати кілька десятків мільйонів доларів від експлуатації українських літаків.
Варто зауважити, що таким чином керівництво Державіаслужби також проігнорувало той факт, що в Україні є сертифікована організація, яка має право здійснювати документальний супровід експлуатації транспортних літаків Іл-76. Відомство під керівництвом Більчука та Зелінського фактично поставило українських експлуатантів перед вибором – або співпрацюйте з російським розробником, або відмовляйтесь від використання Іл-76.
Очевидно, такі дії Олександра Більчука та Ігоря Зелінського на керівних посадах в Державіаслужбі мали б зацікавити правоохоронні органи, особливо Службу безпеки України, яка розслідує злочини, пов’язані з пособництвом країні-агресору та фінансуванням тероризму.
Якщо Більчука за очевидне потурання інтересам рф вже звільнили, то призначення його “правої руки” виглядає не просто цинічним, це продовження тієї ж протизаконної діяльності, тільки під новим прізвищем.
В умовах війни не можна дозволяти очолювати авіаційний регулятор особі, дії якої були спрямовані на послідовне знищення авіації, підтримку російських інтересів та шкоду національній безпеці.