Фахівці застерігають від потенційної загрози російського нападу на Бортницьку станцію аерування, що може спричинити збій у функціонуванні каналізаційної системи, екологічне забруднення та посилення епідемічних небезпек у Києві. Інших варіантів на даний момент не існує, і припинення роботи станції викличе загальний крах для міста.
Нещодавно в мас-медіа та соцмережах з’явилися застереження про ймовірну небезпеку від російських військових для Бортницької станції аерації (БСА), що забезпечує очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У разі її припинення функціонування столиця може зіткнутися з порушенням діяльності каналізаційної мережі, забрудненням навколишнього середовища та посиленням санітарно-епідеміологічних ризиків, попереджають фахівці.
Чи переросте можлива ракетно-дронова атака на БСА в “каналізаційний колапс” для столиці та екологічну кризу для всієї Київської області, аналізували журналісти УНН.
Удар по Бортницькій станції аерації: яка інформація з’явилася у соцмережах
Декілька днів тому ряд Telegram-каналів повідомив про те, що росія нібито може планувати атаку на Бортницьку станцію аерації — головні каналізаційні очисні споруди Києва, які знаходяться в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І можливий удар по ній означатиме не просто місцеві перебої, а гуманітарну та екологічну катастрофу на державному рівні.
Столична станція аерації: що про неї необхідно знати
Бортницька станція аерації (БСА) — єдиний міський комплекс повної біологічної обробки стічних вод Києва та частини агломерації. Її розрахункова продуктивність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний обсяг надходження останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Крім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та приміські території на півдні та заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на декілька годин знижує дієвість очищення, збільшує ризик аварійних скидів у пікові години і може викликати неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале відключення електроенергії на добу і більше змушує обмежувати режими, збільшує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень і санітарних загроз.
Фізичні пошкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очищення зменшують потужність і погіршують якість скидів, викликаючи локальні переповнення. Найгірший варіант — аварія на мулових полях із розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням і можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — критично важлива точка для всього мегаполіса і чому замінити її тимчасовими способами на зразок біотуалетів наразі неможливо, УНН ексклюзивно поговорив з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Головна думка експерта така: у Києва фактично немає альтернативної системи поводження зі стоками. Якщо станція перестає функціонувати, місто зазнає колапсу не локально, а одразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Фактично місто на 80 – 90% стане непридатним для життя. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе практично до повного колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І пояснює: важлива інфраструктура працює до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який серйозний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного колапсу.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання не можна вирішити швидко
На запитання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Важко побудувати таку саму станцію аерації в місті. Тобто це не історія про “поставили модуль і запустили”.
І на це є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати прибуток у режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Найперше через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого усувати. І мегаполіс без очищення швидко зануриться у санітарну кризу.
Окремо експерт підкреслює фактор енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто небезпека не лише в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш чутливі ризики, які “потягне” за собою пошкодження БСА, перебувають у санітарно-епідеміологічній сфері. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але основний висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але Попенко різко критикує такі ініціативи як малоефективні.
Найперше користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигрібна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигрібна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці наразі постійно й тимчасово мешкає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального колапсу, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається вкрай важливим об’єктом для роботи каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У разі її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням навколишнього середовища та збільшенням санітарно-епідеміологічних небезпек. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ зіштовхується з нестійким електропостачанням і ризиками для тепла; важливі об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.