## Гречка в Україні: чи чекати дефіциту навесні 2026 року та як зміниться ціна?
З наближенням весни традиційно зменшуються запаси минулорічного зерна, а новий урожай ще далеко. Це часто призводить до зростання цін на крупи. Однак, фахівці заспокоюють: Україні не загрожує дефіцит гречки, а ціни не «злетять», якщо споживачі не піддадуться на інформаційні маніпуляції та не створюватимуть штучний ажіотаж.
У березні 2026 року український споживчий ринок знову обговорює перспективи гречки. Зважаючи на нижчий врожай 2025 року, покупці очікують зростання цін. Водночас виробники та переробники вказують на збільшення витрат та ризики, пов’язані з можливим ажіотажем.
Згідно з відкритими даними, середня споживча ціна на гречану крупу в лютому 2026 року досягла 50,82 грн/кг, що вище, ніж наприкінці 2025-го. Роздрібні мережі в Києві пропонують гречку за цінами від 48 до 70 гривень за кілограм, залежно від фасування та якості продукту.
Кореспонденти УНН поспілкувалися з генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем та заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком, аби проаналізувати ключові тенденції на ринку гречки.
Детальний аналіз ринку
Експерти пов’язують поточну напруженість на ринку передусім зі скороченням пропозиції після врожаю 2025 року. За даними профільних медіа, валовий збір гречки в Україні у 2025 році оцінювався приблизно в 70,8 тис. тонн, що менше, ніж попереднього року, а посівні площі під культурою скоротилися.
Економіст Денис Марчук пояснює, що зниження виробництва було спричинене не системними проблемами, а специфічними погодними умовами сезону.
Ми виростили значно менше гречки у 2025 році, ніж у попередні сезони. Однак ключовим фактором цього стало посушливе літо.
– зазначає він.
На думку фахівця, це безпосередньо вплинуло на обсяги врожаю та перехідні залишки, які традиційно зменшуються в березні.
Водночас Марчук не бачить причин для занепокоєння щодо критичного дефіциту гречки вже у березні.
Я б не говорив про критичний дефіцит гречки у аграріїв. Запаси достатні, щоб не створювати паніку та ажіотаж серед населення.
– зауважує експерт.
Ключовим аргументом на користь стабілізації ситуації, окрім наявних запасів зернових, є оптимістичні прогнози щодо нового сезону.
Очікується, що наступний урожай буде значно більшим, оскільки аграрії планують збільшити посівні площі під гречкою, як зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Попит та демографічні зміни: чи вистачить гречки українцям?
Ще одним важливим чинником, на який звернув увагу Денис Марчук, є зменшення чисельності населення через міграцію.
Кількість населення в Україні зменшилася внаслідок міграції. Тому навіть менший врожай буде достатнім, щоб забезпечити потреби до збору нового врожаю.
– пояснює він.
Таким чином, хоча пропозиція гречки і зменшилася, ризик різкого дефіциту частково компенсується меншим попитом. Проте, ціни продовжують зростати під впливом збільшення виробничих витрат.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль також вважає, що за нинішньої чисельності населення Україна зможе пройти маркетинговий рік без серйозних проблем із забезпеченням.
Для того населення, яке зараз проживає в Україні, ми могли б пройти цей рік відносно спокійно.
– переконаний експерт.
Він застерігає, що можуть виникнути певні складнощі з формуванням перехідних запасів. У таких умовах ринок може стати чутливим до психологічних факторів.
Чому роздрібні ціни на гречку в Україні різняться?
Для споживача важливе не лише загальне подорожчання крупи, а й причини значного розкиду цін у роздрібній торгівлі.
Павло Коваль пояснює цю різницю структурою пропозиції.
Існує нефасована гречка на вагу, яка матиме одну ціну. Також є фасована крупа в різній упаковці. Окрім того, є органічна гречка.
– описує він актуальний асортимент.
За його словами, ритейлери формують цінову політику, враховуючи різні сегменти: від базового продукту насипом до преміальних позицій, де вартість зростає завдяки упаковці, сортуванню, додатковим вимогам до якості та маркетингу.
Експерт також наголошує на значному впливі медіа та соціальних мереж на сприйняття асортименту, запасів та ціноутворення на гречку.
Це розхитування інформаційної ціни. Не варто штучно посилювати цю ситуацію.
– підкреслює Коваль.
Витрати на перероблення та енергетику: як вони впливають на ціну гречки
У 2026 році до класичних чинників ціноутворення, таких як логістика, заробітна плата та кредитні ресурси, додається фактор енергетичної нестабільності.
Павло Коваль нагадує, що гречка проходить кілька етапів обробки перед потраплянням на полицю: пропарювання, підсмажування, очищення, фасування. За його оцінками, у періоди перебоїв з електропостачанням собівартість перероблення зростає, адже один кіловат електроенергії, вироблений за допомогою дизельних генераторів, коштує в 2,5-3 рази дорожче, ніж з мережі.
Водночас експерт не очікує, що саме гречка демонструватиме стрімке подорожчання виключно через енергомісткість технології.
Гречка не є продуктом, який має демонструвати стрибкоподібне зростання ціни.
– запевняє Коваль.
Його базовий сценарій, за відсутності ажіотажу, передбачає поступове зростання цін у межах загальної продовольчої інфляції, а не різкі підвищення на тлі чуток.
Окрема проблема, яку піднімає Коваль, — це нерівномірний розподіл маржі між учасниками ланцюга постачання.
Часом той, хто додає найменшу вартість, отримує найбільшу маржу.
– пояснює аграрний експерт.
Це може пояснити, чому навіть за відносно стабільної закупівельної ціни на зерно, кінцева полинна ціна може змінюватися активніше.
Стан зернових складів взимку та його вплив на попит і ціну
Ще одним аргументом проти панічного дефіциту Павло Коваль підкріплює свої спостереження щодо поведінки ринку на початку сезону продажів.
У грудні гречку майже не продавали. Зерно лежало на складах, але попит з боку переробників і торговельних мереж за очікуваними аграріями цінами був слабким. Лише після Різдва розпочався певний рух.
– розповідає експерт.
Саме тому ринок гречки в Україні може бути нерівномірним за ліквідністю: у певні періоди попит не підтримує бажані ціни виробників, а в інші — очікування та медійний фон здатні швидко стимулювати активність закупівель.
Чи буде Україна імпортувати гречку та з яких країн?
Генеральний директор Української аграрної конфедерації наголошує, що імпорт гречки є для України “страховою опцією”. Це зумовлено тим, що нині небагато країн займаються масовим вирощуванням цієї культури з експортною спрямованістю.
Найбільшим гравцем на зовнішніх ринках у сфері продажу гречки є росія. Однак Павло Коваль оцінює прямі закупівлі з РФ як малоймовірні з політичних причин, хоча й визнає ризик потрапляння російської гречки на український ринок через треті країни.
Теоретично, так, імпортна гречка може з’явитися на українському ринку, якщо ціна зробить різкий стрибок. Існує ймовірність транзиту російської гречки.
– зазначає експерт.
Механіка такого сценарію, за його словами, полягає в тому, що логістика та перефасування у третій країні мають бути вигідними, що, зрештою, відобразиться на кінцевій ціні для споживача.
Він також додає, що у 2025 році Україна імпортувала незначні обсяги гречки, а серед найбільших постачальників були Перу, Індія та Угорщина. Масштаб цих поставок, за оцінкою Коваля, був несуттєвим порівняно з внутрішнім споживанням, тому, навіть за наявності імпорту, ключовим для української економіки залишатиметься внутрішній баланс та поведінкові фактори.
Сценарії для весни та літа 2026 року: поступове зростання чи короткострокові цінові стрибки?
У березні 2026 року на ринку співіснують два прогнози щодо цін.
Перший — фундаментальний: Нижчий врожай 2025 року, менші перехідні залишки, зростання витрат на перероблення та енергетику, загальне подорожчання продуктового кошика зумовлюватимуть зростання ціни на гречку до серпня 2026 року ще на 10-25% від поточного рівня.
Другий — «поведінковий»: Якщо інформаційний фон спровокує ажіотаж серед населення, і українці почнуть активно скуповувати гречку вже найближчим часом, ринок може тимчасово створити дефіцит у роздрібній торгівлі, навіть за наявності зерна на складах.
Якщо ми спровокуємо ажіотажний попит та створимо ситуативний дефіцит упродовж березня-квітня, тоді доведеться очікувати на імпортну гречку.
– підсумовує Павло Коваль.
Денис Марчук, зі свого боку, також закликає українців не підживлювати ажіотаж.
Не варто купувати значно більше, ніж ви зазвичай споживаєте.
– переконує експерт.
Поточна ситуація, за оцінками співрозмовників УНН, не схожа на раптове зникнення продукту з полиць магазинів, але створює певні умови для подорожчання.
Якщо споживчий попит залишиться раціональним, а посіви 2026 року справді збільшаться, ринок матиме шанси пройти сезон без різких короткострокових підвищень. Якщо ж на перший план вийдуть ажіотажні очікування або зросте частка імпортних постачань з додатковими логістичними витратами, короткострокові цінові стрибки у роздрібній торгівлі можливі вже навесні.
Павло Коваль описує поведінку ринку як циклічний чотирирічний технологічно-економічний процес.
Після дефіциту з’являється потреба в імпорті, далі аграрії збільшують посіви, а потім можливе перевиробництво та корекція цін. У 2026 році цей механізм проявляється в тому, що скорочення площ у 2024-2025 роках вже вплинуло на пропозицію. Навіть швидке розширення посівів навесні 2026-го дасть ефект лише після надходження нового врожаю.
– пояснює аграрний експерт.
Зважаючи на це, вирішальними факторами, що можуть вплинути на ситуацію з гречкою в Україні, стануть:
- Динаміка роздрібної ціни в різних сегментах (на вагу, фасована, «органік») та розширення чи звуження цінового діапазону.
- Закупівельна активність переробників та торговельних мереж.
- Інформаційні тригери, що впливають на споживчу поведінку.
- Сигнали щодо площ під гречкою у весняній посівній кампанії 2026 року, про розширення яких говорять аграрії.
Важливим також буде збереження попиту в межах звичного споживання та відсутність перебоїв з енергопостачанням, які здорожчують перероблення. У такому разі ринок, за оцінками експертів, пройде сезон без різких стрибків, хоча загальний тренд на подорожчання залишиться.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам зрозуміти реальний стан справ на ринку гречки та уникнути необґрунтованих покупок. Знаючи про можливі чинники, що впливають на ціну, ви зможете приймати більш усвідомлені рішення щодо закупівель, орієнтуючись на реальні потреби, а не на панічні настрої.