Український сектор підприємництва додає вартість генераторів до рахунків внаслідок припинення подачі електроенергії. Законодавчі акти вимагають заздалегідь доводити до відома клієнтів про ці нарахування.
В умовах регулярних перебоїв з електропостачанням, український сектор підприємництва все частіше вдається до застосування генераторів для забезпечення функціонування. Паралельно з цим, в рахунках об’єктів громадського харчування та сфери надання послуг з’являється окрема графа – оплата за функціонування генератора, повідомляє УНН.
Юридичні вимоги до додаткових оплат
У коментарі для УНН Юридичний консультант, співзасновник та керівний партнер “APRÁVOX” Володимир Сазикін акцентує увагу на тому, що українське законодавство покладає на підприємців обов’язок заздалегідь доводити до відома клієнта всі складові ціни товарів та послуг.
Відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”, клієнт має право отримати повну, зрозумілу та вірогідну інформацію ще до моменту здійснення придбання або оформлення замовлення.
У випадку, якщо підприємство планує включати до рахунку витрати на функціонування генератора, споживач повинен бути завчасно проінформований про наявність подібного платежу та його обсяг
– роз’яснює Сазикін.
Окрім цього, норми функціонування закладів ресторанного господарства передбачають можливість надання додаткових сервісів, але за умови, що їх перелік та ціна чітко вказані у цінниках або меню.
Отже, у випадку, коли оплата генератора фігурує окремою позицією, вона повинна бути чітко відображена в інформаційних матеріалах для споживачів.
Позиція Держпродспоживслужби
У Держпродспоживслужбі наголошують, що стягнення будь-яких додаткових оплат без попереднього повідомлення або узгодження зі споживачем є порушенням його законних прав.
Подібні дії можуть ставити під сумнів легітимність діяльності закладу та стати підставою для реагування з боку контролюючих органів.
Найбільш безпечним шляхом для бізнесу експерти вважають врахування витрат на експлуатацію генераторів до загальної вартості продукції або послуг із формуванням єдиної остаточної ціни без окремих доплат.
Війна як чинник здорожчання
Разом з тим, директорка Smart Corporate Service LTD, доктор економічних наук Олена Нусінова зауважує, що поява додаткових витрат у рахунках – це відображення глибинних економічних процесів.
Через видатки на пальне, сервісне обслуговування генераторів та збитки від простоїв, заклади змушені переглядати цінову політику.
У періоди енергетичної нестабільності середній чек у закладах громадського харчування збільшується в межах 6–12%. Це вже не короткочасне явище, а новий рівень витрат, який поступово фіксується у базових цінах
— пояснює економістка.
За її словами, внаслідок системних ударів по енергетичній інфраструктурі, електроенергія перестала бути стабільною основою для ведення підприємницької діяльності та трансформувалася у ризиковий ресурс.
Генератор – це не предмет комфорту, а вимушена заміна базової інфраструктури. Бізнес функціонує в умовах кризової економіки, коли витрати невпинно зростають
– підкреслює експертка.
В результаті, підприємства змушені додавати нові витрати до ціни власних послуг, формуючи нову дійсність для клієнтів.
Довготривалі наслідки для ринку
Економістка акцентує увагу на декількох ключових змінах:
– збільшені ціни поступово фіксуються і не повертаються до попереднього показника;
– у вартість товарів та послуг закладається ризик майбутніх перерв з енергопостачанням;
– ринок поступово трансформується, і виживають ті компанії, які спроможні інвестувати в автономність.
Невеликі заклади часто не витримують подібного навантаження або змушені припиняти свою діяльність.
Яким чином реагують споживачі
Поведінка клієнтів також змінюється. Люди починають рідше навідуватись до закладів, віддають перевагу більш простим форматам або надають перевагу домашньому споживанню.
У більш широкому економічному контексті це означає скорочення попиту у сфері надання послуг та поступове зменшення ділової активності.
Ціна війни у звичайному рахунку
За словами Нусінової, “оплата генератора” стала символом того, як військові удари по інфраструктурі переходять у повсякденну економіку.
Коли бізнес змушений компенсувати зруйновану енергосистему власними коштами, економіка країни стає дорожчою, менш ефективною та менш доступною для клієнтів.
Доки енергетична інфраструктура залишається під загрозою, додаткові витрати будуть закріплюватися у цінах, а війна продовжуватиме впливати на кожний споживчий рахунок.