Понад 90% захисників довкілля та кліматичних активістів з усього світу стикалися з переслідуваннями в інтернеті, найчастіше у Facebook. Дослідження Global Witness показало, що онлайн-атаки часто переростають у реальні загрози, а соцмережі Meta є основними платформами для таких зловживань.
Понад 90% захисників довкілля та кліматичних активістів з усього світу стикались із переслідуваннями в інтернеті – і найчастіше це траплялося саме у Facebook. Активісти повідомили про погрози, онлайн-дискредитації, а іноді й про реальну шкоду, якої зазнавали в офлайні. Найчастіше зловживання відбувалися у Facebook, WhatsApp та Instagram, а також у X (колишній Twitter), пише GlobalWitness, передає УНН.
Деталі
Global Witness замовила перше глобальне опитування захисників землі та довкілля й кліматичних активістів про їхній онлайн-досвід. У ньому взяли участь понад 200 захисників землі та довкілля з шести континентів. Майже всі вони повідомили про онлайн-атаки, пов’язані з їхньою діяльністю.
Також дослідження засвідчило, що насильство в інтернеті дедалі частіше перетворюється на загрози в реальному житті, а найчастіше для переслідувань використовують соцмережі компанії Meta – Facebook, Instagram та WhatsApp.
Масштаб проблеми
92% опитаних активістів заявили, що стикалися з онлайн-знущаннями або погрозами;
- 63% бояться за свою безпеку;
- 45% відчули зниження ефективності роботи через психологічний тиск;
- 75% тих, хто зазнав реальної шкоди, пов’язують її з попередніми онлайн-атаками;
Екоактивісти з різних країн діляться такими прикладами:
Онлайн-погрози змусили нас боятися за життя. Ми відчували себе беззахисними
– розповідає Варом з регіону річки Конго.
Мені писали: “Наступного разу, коли я тебе побачу – переїду”
– згадує Йорг із Німеччини.
Найнебезпечніший онлайн-простір
Соцмережі Meta згадуються найчастіше серед платформ, на яких трапляються онлайн-атаки:
- Facebook – 62%;
- X (Twitter) – 37%;
- WhatsApp – 36%;
- Instagram – 26%.
Попри масштаб проблеми, лише 12% постраждалих були задоволені реакцією платформ на скарги. 91% респондентів вважають, що соцмережі повинні зробити більше для захисту активістів.
Інші причини для переслідувань
Також однією з найпоширеніших форм насильства стало гендерне переслідування – близько чверті опитаних жінок повідомили, що стали мішенню через свою стать або гендерну ідентичність. Часто це проявляється у формі образ, сексуалізованих коментарів або принижень у публічному просторі.
Не менш тривожною є тенденція до криміналізації активістів. Третина учасників опитування отримували погрози щодо судових позовів або затримань, а частина — справді зазнала арештів чи офіційного тиску. Водночас багато хто повідомив про організовані кампанії з дискредитації, які починались в інтернеті, але згодом набували реальних, небезпечних форм.
Фатрісія з Індонезії розповіла, як невідомі виклали її особисті фото з фальшивими підписами, намагаючись принизити її публічно та змусити мовчати. Інша активістка, Шаранья з Індії, зазначила, що після хвилі погроз онлайн її почали переслідувати в реальному житті – стежили, залякували, кидали каміння у вікна.
Відповідальність за атаки частково лежить на самих платформах
Багато з опитаних переконані, що відповідальність за подібні атаки частково лежить на самих платформах. Дві третини вважають, що алгоритми соцмереж, орієнтовані на монетизацію, а також слабка модерація сприяють поширенню ненависті та дезінформації.
Платформи більше дбають про “свободу слова” для агресорів, ніж про безпеку людей, які борються за життя планети
– заявила Ава Лі з організації Global Witness.
Експерти закликають великі цифрові компанії взяти на себе більше відповідальності: переглянути політики модерації, інвестувати в безпеку та створити реальні механізми захисту користувачів. Компанії Meta, TikTok і Google натомість лише надали посилання на чинні правила, але на самі висновки дослідження публічно не відреагували.