Віряни східного обряду 30 січня вшановують Собор Трьох Святителів – день поминання Василя Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це свято започаткували на підтвердження рівноцінності трьох видатних батьків Церкви.
30 січня християни східного обряду відзначають Собор Трьох Святителів – день вшанування пам’яті Василя Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це торжество започаткували на знак рівнозначності трьох значних отців Церкви, котрі зробили вагомий внесок у розвиток християнської доктрини. Більш детально про витоки, значення та звичаї свята, розповість УНН.
Походження та значення свята
Собор Трьох Святителів бере свій початок в XI-XII століттях у часи правління візантійського імператора Олексія I Комніна. У той період у Константинополі серед віруючих велись дискусії – кого із трьох святителів вважати найбільш значущим. Тоді, згідно з церковним переказом, святому Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському, у сновидінні з’явилися всі троє святителів: Василь Великий, Іоанн Златоуст і Григорій Богослов, які сповістили священнослужителю, що всі троє вони є рівними перед Богом. Після цього було визначено спільний день їхнього вшанування – 30 січня, що зберігся донині.
Хто такі Троє Святих
Василій Великий з’явився на світ у заможній та побожній родині в місті Кесарія Каппадокійська. З юних років він відрізнявся схильністю до навчання та потягом до знань, що дало йому змогу отримати освіту в найкращих школах свого часу.
Ставши архієпископом Кесарії, Василій Великий виявив себе як оборонець християнської віри, обдарований проповідник і реформатор богослужіння. Він піклувався про сиріт і знедолених, впорядкував чернече життя та зробив чималий внесок у розвиток літургії. Саме за ці заслуги Церква надала йому титул Великого. Його пам’ять також вшановують 1 січня.
Григорій Богослов походив із Каппадокії та був близьким товаришем Василія Великого. Його батько, котрий був єпископом, висвятив Григорія на священника, а згодом він став єпископом Сазіми та архієпископом Константинополя.
Григорій прославився як один із найліпших промовців своєї епохи. Його проповіді вважають взірцями риторичної майстерності. Саме він особливо акцентував на вченні про Святу Трійцю, яке поклав в основу християнської догматики. За глибину теологічної думки отримав почесне звання Богослова.
Іоан Золотоустий походив з Антіохії та був молодшим за Василія і Григорія приблизно на 20 років. Завдяки своїм ораторським здібностям і глибоким знанням Святого Письма він швидко завоював авторитет серед вірян. Згодом Іоан став архієпископом Константинополя. Його проповіді привертали великі маси людей, тому що він зрозуміло пояснював тексти Старого й Нового Заповітів. За силу і красу слова його прозвали Золотоустим. До нашого часу вціліло близько 800 його проповідей, а його праці були відомі на території сучасної України ще в княжі часи.
Звичаї та заборони у день свята
У день Собору Трьох Святителів віруючі відвідують храм, моляться святим та проводять час у сімейному колі. У цей день заведено прохати заступництва для воїнів, зцілення для недужих, підтримки для вдів та сиріт.
Разом з тим у свято не радять сваритися, лихословити, розповсюджувати чутки чи виконувати важку фізичну роботу. За народними повір’ями, також не слід прясти, йти до лісу чи вдягати червоний одяг.