ЄС закликає до зважених кроків: як уникнути бюджетної кризи через зростання цін на енергоносії
Європейський Союз застерігає уряди країн-членів від надмірної фінансової підтримки громадян та бізнесу у зв’язку зі зростанням цін на енергоносії. Посадовці Єврокомісії висловлюють побоювання, що поточна енергетична криза, спричинена геополітичними подіями, може призвести до нової хвилі інфляції та значного збільшення державного боргу.
У статті видання Financial Times, на яку посилається УНН, зазначається, що представники Єврокомісії наполегливо рекомендують урядам країн-членів ЄС обмежувати обсяги та терміни дії запропонованих енергетичних субсидій, податкових пільг та механізмів встановлення граничних цін. Така позиція зумовлена бажанням уникнути повторення сценарію 2022 року, коли значні витрати на подолання енергетичної кризи спровокували стрімке зростання інфляції та поглиблення дефіциту бюджету.
Детальний аналіз ситуації
Комісар ЄС з питань енергетики, Дан Йоргенсен, підтвердив для FT, що Єврокомісія спільно з державами-членами працює над узгодженими діями. Він підкреслив, що події в одному секторі економіки неминуче впливають на весь суспільний організм.
Деякі країни, як-от Італія, Польща та Іспанія, вже вжили заходів, знизивши податки на пальне. Інші ж звертаються до ЄС з проханнями про пом’якшення правил державної допомоги. Італія, зокрема, виступає за послаблення фінансових обмежень з боку Брюсселя, аби надати національним урядам більше гнучкості.
За словами Йоргенсена, Єврокомісія надає “технічні консультації та допомогу країнам у формуванні цих політичних інструментів та механізмів… в межах наявних у них бюджетних можливостей”.
На тлі ударів США по Ірану, ціни на нафту та газ у Європі зросли приблизно на 60%, викликавши занепокоєння щодо можливого дефіциту дизельного палива та авіаційного палива. Комісар ЄС з питань енергетики висловив серйозне занепокоєння щодо “величезного ризику вищої інфляції з усіма негативними наслідками”.
Єврокомісія закликає до “координації та обережності” у всіх заходах, спрямованих на зниження цін на енергоносії. Чиновники побоюються, що поточна криза може стати третьою серйозною економічною проблемою для ЄС за останні шість років, після пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії в Україну, які спричинили масштабні державні витрати та зростання боргового навантаження.
Співвідношення державного боргу до ВВП в ЄС зросло з 77,8% на кінець 2019 року до 82,1% станом на третій квартал минулого року, за останніми доступними даними.
Президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард минулого місяця зазначала, що “цільова державна політика може допомогти пом’якшити шок, зменшивши попит на енергоносії та компенсуючи домогосподарствам з низьким рівнем доходу”. Однак вона застерігала, що “широкомасштабні та відкриті заходи” можуть мати зворотний ефект, “надмірно” стимулюючи попит та підживлюючи інфляцію. Вона закликала політиків зосередитися на “тимчасових, цілеспрямованих та адаптованих” заходах.
Комісар ЄС з питань економіки, Валдіс Домбровскіс, звернувся до міністрів фінансів країн блоку з проханням ухвалювати лише “узгоджені”, короткострокові надзвичайні заходи. Він попередив, що надмірні витрати “матимуть серйозні бюджетні наслідки”, враховуючи, що кризи, пов’язані з COVID-19 та війною в Україні, а також зростання оборонних витрат з 2022 року, значно обмежили бюджетні можливості урядів.
“Ми наголошуємо на тому, що у нас обмежений бюджетний простір для маневру, тому все, що роблять держави-члени, має бути тимчасовим та цілеспрямованим”, – заявив Домбровскіс.
Міністр фінансів Італії, Джанкарло Джорджетті, висловив думку, що Брюсселю доведеться піти на поступки та бути більш поблажливим у дотриманні правил, що обмежують дефіцит бюджету країн лише 3% ВВП. Це сталося після того, як Рим продовжив “тимчасове” 20% скорочення акцизу на пальне до 1 травня, а національне статистичне агентство повідомило, що дефіцит бюджету за 2025 рік становив 3,1% ВВП.
“Зрозуміло, що якщо ситуація не зміниться, обговорення на європейському рівні будуть неминучими”, – зазначив Джорджетті.
Міністри фінансів Німеччини, Іспанії, Італії, Португалії та Австрії звернулися до Брюсселя з пропозицією запровадити загальноєвропейський податок на надприбутки енергетичних компаній. Це, на їхню думку, допоможе полегшити “тягар на європейську економіку та європейських громадян”.
Польща, зі свого боку, зменшила ставки ПДВ та акцизів на пальне, що призвело до втрати близько 1,6 мільярда злотих (370 мільйонів євро) податкових надходжень щомісяця. Уряд планує компенсувати це за рахунок податку на надприбутки енергетичних компаній, деталі якого ще не оприлюднені.
Чиновники ЄС також нагадують, що уряди, які розглядають можливість надання субсидій та іншої державної допомоги, все ще повинні дотримуватися правил ЄС, спрямованих на “зелену” економіку та зменшення залежності від викопного палива.
“Проблема такої кризи полягає в тому, що іноді нам доводиться підтримувати та субсидувати речі, про які ми зазвичай не мріємо, але це потрібно робити в короткостроковій перспективі, – пояснив Йоргенсен. – Інакше люди замерзнуть або виробництво закриється”.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для громадян України, які стежать за економічною ситуацією в ЄС. Розуміння підходів Європейського Союзу до подолання енергетичних криз та управління державними фінансами допоможе краще орієнтуватися в глобальних економічних процесах та їх потенційному впливі на Україну. Зважений підхід ЄС до надання допомоги підкреслює важливість фіскальної відповідальності та уникнення надмірних боргів, що є цінним уроком для будь-якої країни.