У військовому суді Баку винесено вирок колишнім лідерам не визнаної “Нагірно-Карабахської Республіки”. Серед засуджених – колишній президент, головнокомандувач збройними силами та інші високопоставлені посадовці.
Військова судова інстанція в азербайджанській столиці, Баку, оголосила вироки колишнім очільникам “Нагірно-Карабахської Республіки”. Зокрема, до переліку входять експрезидент, очільник військових формувань, голова парламенту та міністр закордонних справ, про це інформує УНН, посилаючись на азербайджанську службу “Радіо Свобода”.
Деталі
До ув’язнення строком на все життя засуджено:
- колишнього президента нелегітимної республіки Араїка Арутюняна;
- екс-командувача армії НКР Левона Мнацаканяна;
- колишнього заступника очільника армії Давида Манукяна;
- колишнього голову парламенту НКР Давида Ішханяна;
- колишнього керівника МЗС НКР Давида Бабаяна.
Двох інших колишніх керівників “Нагірно-Карабаської республіки” – Аркадія Гукасяна та Бако Саакяна – засуджено до 20 років позбавлення волі. На момент винесення судового рішення їм було 65 років: відповідно до кримінального законодавства Азербайджану, особам такого віку не може бути призначено довічне ув’язнення.
Загалом у цій справі налічується 15 обвинувачених, включно з держміністром невизнаного Нагірного Карабаху Рубеном Варданяном. Усіх їх було затримано у 2023 році після переходу території Нагірного Карабаху під юрисдикцію Азербайджану.
У Баку звинувачують обвинувачених, зокрема, у підготовці та розв’язанні агресивної війни, порушенні законів і звичаїв ведення війни, здійсненні геноциду, фінансуванні терористичної діяльності, насильницькому захопленні влади та вбивствах.
Контекст
Суперечка між вірменським та азербайджанським народами за Нагірний Карабах бере свій початок з часів розвалу російської імперії. На її просторах постали незалежні країни, включаючи Азербайджанську демократичну республіку, Демократичну республіку Вірменія та Грузинську демократичну республіку.
На початку 20-х років ХХ століття території трьох закавказьких держав було окуповано військами радянської росії, а згодом було сформовано Закавказьку радянську федеративну соціалістичну республіку. У 1922 році вона стала одним із співзасновників Радянського Союзу разом з іншими радянськими республіками – ррфср, Українською СРР та Білоруською СРР.
У 1936 році ЗСФРР було розділено на окремі Азербайджанську, Вірменську та Грузинську радянські республіки. І хоча в Нагірному Карабасі переважну більшість населення складали вірмени за національністю, ця земля перебувала під контролем Азербайджану – спочатку незалежного, а потім радянського.
Наприкінці 80-х років ХХ століття, коли в СРСР активізувалися національно-визвольні рухи народів, жителі Карабаху висловились за перехід зі складу Азербайджану до складу Вірменії. Азербайджанське керівництво, а також центральна влада Радянського Союзу під проводом Михайла Горбачова виступили проти цього.
Протистояння між азербайджанцями та вірменами трансформувалось після розпаду СРСР у військові дії. У ході першої війни (1992-1994 роки) вірменській стороні вдалося захопити Нагірний Карабах та кілька прилеглих до нього районів Азербайджану. Велика кількість людей, переважно азербайджанці за національністю, стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами.
“Нагірно-Карабаська республіка” офіційно не була визнана жодною з держав-членів ООН, включно з Вірменією. У 1993 році ООН ухвалила чотири резолюції з вимогами виведення вірменських військових угруповань з Карабаху та визнанням території частиною Азербайджану.
Протягом 2000-х і 2010-х років у Карабасі відбувалися локальні збройні конфлікти, а восени 2020 року розгорнулась друга повномасштабна війна. Тоді Азербайджан повернув під свій контроль райони довкола Нагірного Карабаху та захопив стародавнє та історично важливе місто Шуша (Шуші вірменською мовою – ред.). Наступного дня після взяття Шуші прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та президент росії володимир путін підписали декларацію про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Згідно з умовами угоди, за Вірменією та Азербайджаном були закріплені території, на яких перебували війська обох сторін на момент підписання документа. Уздовж лінії розмежування були розміщені російські “миротворці”.
У 2023 році, після широкомасштабного російського вторгнення в Україну, Азербайджан здійснив нову військову операцію в Карабасі. Вона завершилася капітуляцією влади самопроголошеної республіки та повним встановленням азербайджанського управління в регіоні. З Карабаху виїхала переважна більшість вірменського населення.
Нагадаємо
Вірменія та Азербайджан парафували мирну угоду в Сполучених Штатах Америки. Угода передбачає відмову від територіальних претензій та зобов’язання утримуватися від застосування сили.