Близько сотні українських вимушених переселенців були вислані зі Швейцарії, зокрема велика сім’я Богачуків із Харкова. Їм було відмовлено в отриманні статусу захисту S через їх попереднє перебування на території Литви. Імміграційна влада Швейцарії наполягає на їх негайному від’їзді з держави, незважаючи на два роки проживання в Женеві та адаптацію дітей до місцевих навчальних закладів.
Як інформує видання Le Temps, з моменту початку повномасштабної агресії Швейцарія видворила до інших країн орієнтовно сотню українських переселенців. Новим гучним епізодом стала ситуація з сім’єю митців Олени та Олександра Богачуків з Харкова. Незважаючи на дворічне перебування у Женеві та наявність чотирьох дітей, які призвичаїлися до місцевих шкіл, влада вимагає від них в терміновому порядку покинути країну та переїхати до Литви. Про це інформує УНН.
Деталі
Державний секретаріат з питань міграції Швейцарії (SEM) відхилив прохання сім’ї про надання статусу захисту S, мотивуючи це тим, що на початку вторгнення вони перебували у Литві протягом двадцяти діб. Згідно з точкою зору SEM, яку в січні 2025 року підтримав Федеральний адміністративний трибунал, відповідальність за надання притулку українцям лежить саме на Вільнюсі.
Правоохоронці вже провели з подружжям “процедуру повернення”, попередивши, що у випадку відсутності добровільного від’їзду їх заберуть вранці та примусово доставлять на борт літака.
Відмінність швейцарських правил від норм ЄС
Згідно з інформацією Le Temps, підхід Швейцарії має специфічний характер. Країни Європейського Союзу у спільній заяві взяли на себе зобов’язання не застосовувати положення про обов’язкове повернення біженців до держави первинної реєстрації. Наприклад, Німеччина та Франція дозволяють українцям отримувати охорону навіть після перебування в інших країнах. Натомість Швейцарія дотримується суворого правила: якщо особа вже зареєструвалася в іншій безпечній країні, вона не може сподіватися на отримання статусу в Конфедерації.
Останній шанс на прихисток
Мешканці Харкова намагаються оскаржити це рішення, оскільки не мають жодних зв’язків з Литвою та не володіють мовою. Повернення до рідного Харкова також не є можливим через безперервні обстріли та зруйновану інфраструктуру міста. У заключній спробі уникнути видворення родина Богачуків подала прохання про надання притулку, рішення щодо якого наразі знаходиться на розгляді.