Близько половини українських біженців, які знайшли прихисток у Німеччині в перші шість місяців повномасштабного вторгнення, вже знайшли роботу. Це сталося приблизно через три з половиною роки після їхнього прибуття, що свідчить про значно вищі темпи інтеграції на ринку праці порівняно з мігрантами попередніх хвиль.
Як повідомляє Delo.ua, такі дані випливають з аналізу Інституту досліджень ринку праці Федерального агентства з працевлаштування та Федерального відомства у справах міграції та біженців, про що інформує DW.
Швидка адаптація українців на німецькому ринку праці
Дослідження показало, що українці демонструють вищу швидкість працевлаштування, ніж мігранти, які прибували до Німеччини раніше. Для порівняння, біженці, які приїхали у 2015 році, досягли 50% рівня зайнятості лише через шість років. Українці ж досягли цього показника приблизно на два з половиною роки раніше. Експерти пояснюють це високим рівнем освіти українців, відсутністю бюрократичних перепон у процесі надання притулку та можливістю негайного початку трудової діяльності.
Попри позитивну динаміку, рівень зайнятості українців у Німеччині все ще залишається нижчим за загальнонімецький показник, який у червні 2025 року сягав близько 68%. Частково це пов’язано з психологічними наслідками війни та стресом від переїзду.
Значна частина біженців — це жінки, які самостійно опікуються дітьми через заборону на виїзд для чоловіків призовного віку. Станом на вересень 2025 року лише 21% українок з дітьми до трьох років, які виховують їх самостійно, мали роботу.
Через поширеність часткової зайнятості, значна частина домогосподарств продовжує отримувати державну допомогу (Bürgergeld). У першому півріччі 2025 року 41% працевлаштованих українців проживали в сім’ях, які отримували додаткові виплати, особливо це стосується сімей з дітьми.
Важливі деталі дослідження
Аналітична робота базується на даних опитувань та соціального страхування 1 943 жінок і 803 чоловіків віком від 18 до 64 років. Учасники дослідження прибули до Німеччини в період з 24 лютого по 31 серпня 2022 року. Дані щодо зайнятості були актуальними станом на 30 вересня 2025 року.
Статистика безробіття серед українців у Німеччині
Наразі понад третина українських біженців зі статусом захисту працевлаштовані у Німеччині. Цей показник нижчий, ніж у деяких інших країнах, що також прийняли значну кількість українців після початку повномасштабного вторгнення.
У Німеччині налічується 217 тисяч українців, зареєстрованих як безробітні. З них 58% шукають роботу, яка зазвичай не вимагає вищої професійної освіти. Ще 36% претендують на кваліфіковані вакансії.
Німецький уряд активно працює над підвищенням рівня зайнятості серед біженців з України.
За інформацією Федерального міністерства внутрішніх справ, станом на жовтень 2025 року в Німеччині проживало близько 1,26 мільйона біженців з України. Приблизно 700 тисяч з них мали право на соціальну допомогу, зокрема 200 тисяч дітей.
Українці, які прибули до Німеччини після 24 лютого 2022 року (самотні дорослі без дітей), отримують щомісячну державну допомогу у розмірі 563 євро (приблизно 23 000 ₴). Ця сума дорівнює виплатам для безробітних громадян Німеччини.
Подружні пари отримують по 504 євро (приблизно 20 500 ₴) на кожного члена сім’ї. На дитину виплачується до 390 євро (приблизно 15 800 ₴). Додатково держава надає допомогу з житлом та освітою.
Нещодавно уряд Німеччини схвалив скорочення соціальних виплат для українських біженців. Ті, хто отримав тимчасовий захист після 1 квітня 2025 року, отримуватимуть 441 євро (приблизно 17 900 ₴).
Це призвело до того, що частина українських біженців продовжує отримувати фінансову підтримку від німецького уряду, не докладаючи зусиль для пошуку роботи.
Раніше Delo.ua вже аналізувало, які професії опановують та де працюють українські біженці в Німеччині.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є вкрай корисною для українців, які планують виїзд до Німеччини або вже перебувають там. Розуміння статистики працевлаштування, рівня допомоги та потенційних змін у соціальній політиці допоможе краще спланувати своє майбутнє та адаптацію на новому місці, а також оцінити власні шанси на ринку праці.