Азартні ігри серед військових: статистика вища, ніж здається, але проблема перебільшена
Військовослужбовці в Україні не частіше за інших громадян беруть участь в азартних іграх, проте їхні витрати у цій сфері вищі. Водночас, проблема ігрової залежності серед них не має масового характеру.
За даними дослідження міжнародної компанії Kantar, озвученими президентом Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександром Когутом, інформація про поширену лудоманію серед військових є перебільшеною.
“Соціологічні дані не підтверджують, що проблема ігрової залежності серед військовослужбовців є масовою чи унікальною для цієї групи. Вони грають не частіше, ніж пересічний українець”, – наголосив Когут.
У репрезентативному всеукраїнському дослідженні Kantar, до якого долучалися як чоловіки, так і жінки віком від 18 до 69 років, що користувалися послугами гемблінгу протягом останніх трьох місяців, брали участь і військовослужбовці. Для забезпечення об’єктивності даних, дослідники зверталися до Міністерства оборони за дозволом на опитування військових.
Результати дослідження свідчать, що поведінка військових в азартних іграх загалом відповідає загальній аудиторії. Примітно, що вони навіть рідше обирають найпопулярніший формат – онлайн-казино. Проте, згідно з опитуванням, середній чек витрат військових становить 3100 грн, тоді як загальнонаціональний показник – 2700 грн. Це пояснюється вищим середнім рівнем доходу військовослужбовців.
За даними авторів дослідження, українці часто переоцінюють масштаби поширеності азартних ігор серед військових: понад 50% вважають це явище масовим, хоча лише близько 20-25% особисто знають когось із військових, хто хоч раз робив ставки.
Ініціативи щодо обмеження азартних ігор для військових: аналіз наслідків
У 2025 році неодноразово лунали публічні пропозиції від народних депутатів та інших посадовців щодо обмеження доступу військових до інтернет-казино. Однак, Геннадій Новіков, керівник Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу (PlayCity), висловлює занепокоєння, що такі заходи можуть призвести до перетоку гравців на нелегальні платформи.
“Якщо ми забороняємо легальним операторам надавати послуги військовим, і водночас не вживаємо заходів проти нелегального ринку, існує високий ризик, що значна частина попиту перейде в тінь, де відсутні будь-які обмеження та захисні механізми”, – зазначив він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
В Асоціації українських операторів грального бізнесу поділяють цю думку, зазначаючи, що обмеження стосуватимуться лише ліцензованих операторів, тоді як нелегальні майданчики залишатимуться доступними. За словами Олександра Когута, заборона для військових у легальних казино призведе до їх миттєвого переходу на нелегальні ресурси, які досі не заблоковано.
“Рішення про обмеження для військових стане чудовим подарунком для нелегальних гральних операторів. У результаті – військові не перестануть грати, але суттєвих втрат зазнають державний бюджет та легальні ліцензовані компанії. Виграють лише тіньові гравці. Ми щиро сподіваємося, що можновладці не прийматимуть рішень, які шкодять державі”, – підкреслив Когут.
Легальний ринок проти нелегальних платформ: боротьба за безпеку та доходи
За оцінками різних аналітичних компаній, частка нелегального сегмента українського ринку азартних ігор коливається від 39% до 53%. Оціночна вартість легального ринку сягає 59,6 млрд грн щорічно, тоді як нелегальний – від 37,7 до 66,5 млрд грн.
Олександр Когут наголошує, що розвиток нелегального сегмента несе значні ризики для безпеки держави.
“90% нелегальних платформ походять з РФ. Російські платформи, за директивами своїх спецслужб, можуть легко використовуватись для нелегального збору даних про наших військових і, що найголовніше, для вербування”, – заявив він.
Голова асоціації додав, що у 2026 році заплановано нове дослідження від Kantar, а також окреме вивчення ринку проведе “Центр відповідальної гри”. Когут пообіцяв оприлюднювати результати всіх досліджень, підкресливши, що наразі легальна індустрія зацікавлена у моніторингу ринку, аби уникнути безпідставних звинувачень. “Сьогодні ми можемо впевнено стверджувати, що масова лудоманія в армії – це звичайний фейк”, – резюмував він.
Зі свого боку, Геннадій Новіков вважає, що одним із ефективних способів утримання гравців у правовому полі та зниження привабливості тіньового сектору є забезпечення доступності та зрозумілості легальної гри.
На думку Когута, держава повинна зробити продумані кроки назустріч білому бізнесу. “Наприклад, легальна індустрія досі не має можливості користуватися BankID від НБУ – це був би один зі швидких способів реєстрації та ідентифікації. Реєстрація у нелегалів проходить швидко і часто майже анонімно. Сьогодні нелегали мають перевагу”, – зазначив він.
Крім того, представники асоціації вказують, що нелегальні платформи:
- не мають маркетингових обмежень;
- дозволяють грати за криптовалюту;
- не мають обов’язкових механізмів responsible gambling (відповідальної гри);
- не сплачують податки;
- без проблем залучають підлітків та людей із залежностями;
- їхній бізнес практично не контролюється державою.
Натомість, легальні казино сплачують податки, мають ліцензії, звітують перед регулятором та неухильно дотримуються вимог:
- не допускають до гри неповнолітніх;
- діють виключно в межах усіх маркетингових обмежень;
- виконують вимоги responsible gambling;
- автоматично перевіряють клієнтів на наявність у реєстрі лудоманів.
Асоціація українських операторів грального бізнесу є незалежною саморегулівною організацією, що об’єднує найбільших ліцензованих операторів ринку азартних ігор України. Її місія – сприяти розвитку легального ринку, формувати прозорі правила роботи, підвищувати стандарти відповідальної гри та протидіяти нелегальному гральному бізнесу. Члени асоціації забезпечують 79% усіх податкових надходжень галузі.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам розібратися у реальному стані справ щодо азартних ігор серед військових, розвінчуючи міфи та надаючи об’єктивні дані. Розуміння цих аспектів може бути корисним для формування зваженої думки щодо регулювання цієї сфери та підтримки легального бізнесу.