Приблизно 650 тисяч українських громадян можуть покинути Польщу: що спровокувало відтік

Польща

Лише 15% українців змогли добре інтегруватися у польському суспільстві / Shutterstock

Приблизно 650 тисяч українців, які зараз працюють у Польщі, можуть у майбутньому покинути дану країну через те, що лише 15% громадян України зуміли повноцінно адаптуватися в польському суспільстві.

Як зазначає Delo.ua, про це йдеться в новому дослідженні Польського інституту економіки (PIE), яке було представлено виданням Rzeczpospolita.

Аналітики з’ясували, що для українців у Польщі найсуттєвішим є наявність законного статусу, постійна робота та належна заробітна плата. В свою чергу, соціальна підтримка та можливість входження в польське суспільство для більшості з них мають менш важливе значення.

У Польщі законно перебуває більше 1,5 мільйона українців

За підрахунками PIE, у Польщі на законних підставах перебуває понад 1,5 мільйона українців. Близько 964 тисяч з них мають статус PESEL UKR, що підтверджує тимчасовий захист. Ще приблизно 482 тисячі отримали дозвіл на тимчасове перебування, а майже 58 тисяч – на постійне.

Окрім того, 854 тисячі українців роблять внески до системи соціального забезпечення ZUS, що становить приблизно 5% від загальної кількості застрахованих осіб у Польщі. У польських навчальних закладах навчаються майже 300 тисяч українських дітей, а ще понад 47 тисяч громадян України здобувають вищу освіту.

Аналітики наголошують, що українці, як правило, досить оперативно знаходять роботу – рівень зайнятості серед них досягає 75–85%. Проте сам факт наявності роботи не гарантує бажання залишитися в країні надовго. Ключовими стають суспільні зв’язки, відчуття належності та особисте ставлення до Польщі.

Дослідження також продемонструвало, що навіть добре інтегровані українці можуть прийняти рішення про від’їзд, в той час, як менш адаптовані іноді залишаються через брак альтернатив.

Чотири соціальні групи

У PIE підкреслюють, що українську спільноту в Польщі не можна зводити лише до розподілу на тих, хто приїхав до війни, та біженців після 2022 року. Дослідники виокремили чотири соціальні групи, які істотно відрізняються одна від одної.

Найбільш численною є група “гості”, яка включає близько 39% українців. Це переважно чоловіки, які працюють на нескладних роботах або на посадах із середньою кваліфікацією. Більшість із них приїхала до Польщі після початку повномасштабної агресії у 2022 році.

Другою за чисельністю є категорія “мандрівниці” (30%). Мова йде переважно про молодих жінок, які працюють у сфері послуг, медицині, освіті чи торгівлі. Вони відкриті до нового досвіду, але часто розглядають перебування в Польщі як тимчасове та мають намір повернутися в Україну.

Ще 16% складають так звані “прибульці”, особи без постійної роботи. Частина з них активно шукає роботу, інші тимчасово не працюють. Це переважно жінки, які проживають у Польщі до чотирьох років і не мають чітких планів на майбутнє.

Найменшу групу — 15% складають “осадники”. Це українці, переважно чоловіки, які проживають у Польщі більше чотирьох років, знають мову, мають стабільну роботу та добре адаптувалися. Саме вони найчастіше розглядають Польщу як країну для тривалого проживання.

За прогнозами PIE, польський ринок праці потенційно можуть покинути близько 300 тисяч “гостей” і приблизно 285 тисяч “мандрівниць”. Разом з тим, майже 40% українців можуть залишитися в Польщі на постійній основі — зокрема ті, хто планує отримати громадянство.

Аналітики стверджують, що рішення залишитися чи поїхати — це насамперед психологічний та емоційний вибір, а не просто питання заробітку. За результатами дослідження, відчуття зв’язку з країною впливає на це рішення вчетверо сильніше, ніж економічні чинники.

Слід зазначити, що рівень соціальної та економічної інтеграції українських іммігрантів у Польщі продовжує зростати вже третій рік поспіль завдяки покращенню ситуації на ринку праці, збільшенню фінансової самостійності, розширенню кола спілкування з поляками та підвищенню рівня володіння польською мовою. Одночасно зменшується частота та обсяги грошових переказів з Польщі в Україну.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *