Фото: Depositphotos
Про це повідомляє пресслужба “Опендатабот”, яка проаналізувала, як змінилася якість державних даних протягом останніх років.
Зазначається, що менш ніж наполовину відкриті дані в Україні відповідають міжнародним вимогам.
“Наразі Індекс якості відкритих даних складає 42,37%. До порівняння, у другій половині 2023 року показник Індексу складав 37,11%”, – зауважують аналітики.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Вони підкреслюють, що вторгнення РФ за один день відкинуло Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації, адже у перші дні держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога.
“Після певної перерви деякі держоргани – розпорядники даних – почали публікувати набори, як й до великої війни. Попри це, Індекс відкритих даних в Україні досі не сягнув показників до початку повномасштабного вторгнення. Нагадаємо, що на початок 2022 року показник Індексу складав 57,6%”, – повідомляють в “Опендатабот”.
За даними аналітиків, на покращення якості даних та зростання показнику Індексу вплинула публікація таких державних даних:
Водночас деякі набори даних перестали оновлюватись та взагалі були закриті:
Лідерами за якістю даних незмінно залишаються Верховна рада України, ДСА, Мінʼюст та МВС.
Натомість найбільш закритими, попри вимоги 835 Постанови Кабміну, залишаються:
«Закриття інформації як тимчасова міра, яка мала б захищати інформацію від ворога, наразі фактично створює можливості для махінацій та не дає можливості розвиватися економіці країни. За рік ми досягли прогресу у боротьбі за відкритість даних — наприклад, із вагомим суспільним резонансом було поновлено публікацію Реєстру корупціонерів та декларацій чиновників. Проте серед найбільш важливих реєстрів для бізнесу залишаються закритими податкові борги, ПДВ та єдиний податок», – підкреслює Олексій Іванкін, керівник “Опендатаботу”.
Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення РФ Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким призупинила обовʼязкове декларування – чиновникам дозволили відзвітувати протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану. Декларування відбувалося на добровільній основі.
5 вересня парламент ухвалив у цілому законопроєкт №9534 про повернення обовʼязкового декларування. Однак документом було передбачено, що для громадськості декларації буде відкрито лише через рік.
У звʼязку з цим Зеленський ветував законопроєкт і вніс пропозиції щодо негайного відкриття доступу до Реєстру декларацій, але з особливостями щодо певних груп громадян.
Ішлося про те, щоб у відкритому доступі не відображалися декларації, подані, зокрема, військовослужбовцями:
Також президент запропонував, щоб у відкритому доступі не було декларацій:
Було передбачено, що це не стосуватиметься зокрема:
Парламент проголосував за відновлення е-декларування з відкритим реєстром на засіданні 20 вересня. Президент підписав закон 10 жовтня.
Джерело фото: ua.depositphotos.com
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *