Вже за 60 хвилин після кончини чоловіка Світлани Гук у одеській лікарні Odrex, до вдови подзвонили з похоронного бюро “Анубіс”. Хоча сама вдова ніколи не контактувала з похоронним бюро “Анубіс” і не просила лікарню Odrex передавати її особисті відомості третім особам. Випадок сім’ї Гуків поставив під питання дотримання лікарської таємниці в Odrex і змусив перевірити можливі зв’язки між лікарнею та ритуальним бізнесом “Анубіс”.
Історія Світлани Гук, яка втратила чоловіка після операції в одеській приватній лікарні Odrex, викликала ще одне важливе питання – як відомості про смерть пацієнтів лікарні вмить потрапляють в одне з найдорожчих одеських похоронних агентств “Анубіс”? Адже, за словами жінки, працівник цієї ритуальної служби зателефонував їй вже через годину після кончини чоловіка – ще до будь-яких офіційних формальностей. Чи може лікарня “Одрекс” передавати відомості про померлих пацієнтів і чи йде мова про системну взаємодію медичної установи з ритуальним бізнесом – читайте в матеріалі УНН.
Коли людина втрачає дорогу їй людину, вона знаходиться в стані потрясіння і розгубленості. Саме в цей момент родичі померлих є найбільш чутливими до нав’язаних “послуг”. Історія Світлани Гук ілюструє, як швидко після кончини пацієнта поряд з’являються представники ритуального бізнесу – без будь-якого звернення до них з боку сім’ї.
В інтервʼю для УНН Світлана Гук прямо вказує на цей випадок як на підозрілий і болючий. Вдова розповідає, що після шокуючої новини про смерть найближчої людини, тиску з боку лікарні, вимог оплати і підписання документів про відмову від претензій, ситуація отримала непередбачуване продовження.
За годину (після смерті чоловіка – ред.) мені зателефонував агент похоронного бюро “Анубіс” – Євген Констандакі. Він вже знав про кончину чоловіка та мій номер телефону
– розповідає Світлана Гук.
За її словами, вона не зверталася до жодного ритуального агентства, не залишала контактів і не просила лікарню Odrex передавати будь-яку інформацію третім особам.
Відомості про кончину пацієнтів Odrex – товар?
Агент похоронного агентства “Анубіс” отримав інформацію про кончину чоловіка Світлани майже миттєво – у момент, коли сім’я ще знаходилася в лікарні, а всі рішення приймалися під тиском і в стані сильного емоційного збудження.
Випадок сім’ї Гуків наштовхнув редакцію УНН на логічні питання: хто і на якій підставі передав контактні відомості вдови? Чи є така практика випадковою, чи мова йде про налагоджений механізм взаємодії одеської приватної лікарні “Одрекс” та похоронного агентства “Анубіс”?
Передача особистих відомостей родичів померлих пацієнтів до похоронних бюро є поширеною практикою додаткового заробітку українських медичних установ – про це зазвичай не говорять, але ті, в кого померла близька людина часто отримують дзвінок з ритуальної служби раніше, ніж починають замислюватися про організацію похорону. Чи відбувається комерційна взаємодія “Одрексу” та “Анубісу” в контексті “зливу” інформації – чітких доказів редакція УНН не має. Проте, в історіях родичів пацієнтів, які стверджують, що їх близькі померли саме внаслідок лікування в Odrex, “Анубіс” згадується неодноразово. В цьому ж контексті згадуються і відмови від проведення розтину, а також те, що родичі померлих, самостійно не зверталися до “Анубіса”.
Крім того, колишні працівники лікарні Odrex анонімно стверджують, що лікарня отримує стабільні “відкати” за кожного померлого, якого вони передають “Анубісу”.
Виходить, що медичний заклад “Одрекс”, який мав би лікувати людей, може мати додатковий прибуток від смерті своїх пацієнтів? Чи мова йде про особисті домовленості когось з персоналу лікарні? Чи про системну взаємодію на рівні адміністрації?
Але якщо так чи інакше факти знайдуть своє підтвердження, то мова йтиме не лише про моральну сторону питання, а й про можливе порушення прав пацієнтів і їхніх родичів на конфіденційність. Зокрема норм щодо збереження лікарської таємниці та персональних даних. Адже законодавство прямо забороняє розголошення відомостей про стан здоров’я, факт смерті та контактні відомості без згоди законних представників.
Нагадаємо
Ще більше трагічних історій повʼязаних з лікуванням в “Одрексі” показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Пацієнти та рідні померлих після лікування в лікарні, незалежно від діагнозу, розповідають про однаковий сценарій: спочатку – оптимістичні обіцянки, потім – раптові “ускладнення”, збільшення рахунків, тиск, вимоги і погрози від адміністрації лікарні.
Крім того, колишні пацієнти та сім’ї загиблих створили сайт Stop Odrex, на якому публікують власні історії та інформацію про перебіг кримінальних проваджень. Там можна також анонімно або відкрито розповісти свою історію про лікування в одеській приватній лікарні Odrex.
Постраждалі і їхні сім’ї наголошують: вони не прагнуть помсти, але вимагають правди й відповідальності. Їхня головна мета – зупинити нові трагедії та не допустити, щоб інші проходили той самий трагічний шлях.
І що більше людей наважується говорити, то очевиднішим стає: проблема може виходити далеко за межі окремих лікарських помилок. Вони переконані, що може йтися про системний підхід до ведення бізнесу в лікарні “Одрекс”. Де, на їхню думку, головна цінність не людське життя та якісна медична допомога, а обʼєм зароблених грошей.
Додамо
Поштовхом до початку активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах лікарні місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там лікування. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Пізніше зʼясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже одразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана.