Київ зіткнувся з нестійким електрозабезпеченням та загрозами для теплопостачання; ключові об’єкти функціонують за допомогою генераторів, але житлові сектори не мають гарантій. Місто отримує підтримку від міжнародних союзників, але існують труднощі з інфраструктурою та підготовкою до холодної пори року.
Київ переживає зиму в умовах нестабільного постачання електроенергії та неоднорідних ризиків для обігріву: місто забезпечує першочергові об’єкти генераторами та пересувними тепловими установками, але для житлових зон гарантії безперебійного постачання відсутні. Найуразливіші місця — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від насосних станцій і стан внутрішньобудинкових мереж, а також перешкоди, які стримують розвиток децентралізованої генерації.
З початку року російські війська здійснюють масовані ракетно-дронові атаки на Київ, метою яких є руйнування енергетичної системи столиці та унеможливлення проживання в мегаполісі принаймні в холодну пору року.
Лише після однієї такої атаки 24 січня, за даними мера Києва Віталія Кличка, майже 6 тисяч багатоповерхових будинків залишилися без обігріву.
Більшість із них — це ті, які вже двічі підключали або намагалися підключити до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20-го січня. Також існують проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– уточнив Кличко.
Згідно з його словами, найважча ситуація склалася для жителів мікрорайону Троєщина.
Аналітик і експерт Олексій Кущ, коментуючи ситуацію в столиці, зазначає відверто: локально на Позняках (мікрорайон у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електрикою та обігрівом склалася жахлива ситуація. Причому по різних сегментах забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.) Пчілки 2, в який влітку (влучив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в кількох навколо (найдовші, — ред.) відключення. Будинок фактично замерзає, і всім байдуже
– зазначає він.
У соціальних мережах кияни також повідомляють про важкі побутові умови. У деяких будинках по декілька діб відсутнє світло. Проблеми з подачею води, оскільки через відсутність електроенергії помпи не постачають воду у багатоповерхівки. У квартирах городян — низькі температури, оскільки не працює опалення. У поєднанні з морозами останніх двох тижнів це призвело до того, що в будинках почали лопатися труби та батареї. Житла людей затоплює водою.
Столиці намагаються надати допомогу:
- від Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки зібрали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” надало 22 пересувні котельні та три генератори (на Київ, Одесу та Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також придбала для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) надала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Окрім того, в прокуратурі Києва наразі ведеться 12 кримінальних проваджень, у рамках яких, зокрема, перевіряють, наскільки належно в місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується ймовірної службової недбалості посадових осіб виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Мета цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 провадженнях, які ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадових осіб комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН розбиралися разом із експертом, чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який надав редакції ексклюзивний коментар, зазначає: ризики для тепла й електрики визначаються не стільки зручністю, скільки основною життєздатністю міста.
Ситуація вкрай критична, оскільки ключові джерела тепла працюють не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії збільшується
– говорить він.
Найбільш гостра проблема для міста зараз — це теплопостачання. Зі слів співрозмовника, УНН, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 працюють далеко не на повну силу. Саме це утворює головну лінію напруги: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина перебуває в дуже ризикованій зоні, якщо м’яко кажучи”.
Проте паралельно Київ намагається покладатися на наявні резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) близько 180 котелень, з них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також численні котельні при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий інструмент подолання кризи — пересувні рішення.
Київ, як зазначає експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можливо підключати в те місце, де в цьому виникає потреба.
Він наводить приклад оперативного посилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ забезпечив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить категоричний.
Ми всі бачимо, що ситуація теж критична. Дуже великі проміжки, коли немає світла, і скорочуються проміжки, коли це світло є
– наголошує Сергієнко.
Однак місту вдалося задовольнити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас понад 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують роботу критичних інфраструктурних об’єктів. Наприклад, лікарні, школи і все таке інше
– пояснює експерт.
Але тут же підкреслює, що існує межа витривалості для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, бо генератори “не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
Водночас, говорячи про електропостачання Києва, експерт розділяє відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо зазначає:
“Що стосується електропостачання, це повністю відповідальність центральної влади”.
За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанія ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найбільш розповсюджені побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водою. Експерт пояснює їх механізм:
Якщо вимикається електрика, то можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: у будинках, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть працювати
– роз’яснює Сергієнко.
Окремий блок — готовність до надзвичайних ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладали кошти в автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни, та каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул також говорить прямо:
“Це програма 70 на 30: місто відшкодовує 70% витрат. Такі проєкти реалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт зауважує, що в інженерії не існує магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть виходити з ладу інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і відігравати там фатальну роль.
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко концентрується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає результату.
“Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, необхідно, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивести з ладу, станція взагалі працювати не може”.
Далі від експерта лунає критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половину цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відкрито говорить, що вони не в змозі забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не бажають витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– переконаний експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрям, який міг би зменшити вразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електрогенерації, коли приватний власник може придбати собі потужний генератор, підключитися до мережі й віддавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це досить складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст, не зацікавлений у появі конкурентів… вони вставляють палки в колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, необхідно заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному вимірі картина така: місто забезпечує критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими рішеннями, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зниження ризиків.