Офіс Генерального прокурора роз’яснив процедуру формування Конкурсної комісії для проведення відбору претендентів на керівні посади в САП. Було надано чотири кандидатури, з яких Генпрокурор вибрав третього члена у зв’язку з браком кандидатів.
В Офісі Генерального прокурора надали роз’яснення щодо того, як відбувалося створення Конкурсної комісії, що проводить обрання кандидатів на адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, і в межах яких повноважень у цьому процесі діяли прокурорські органи, пише УНН, посилаючись на повідомлення ОГП.
Як розпочався відбір
В ОГП нагадали, що 28 листопада 2025 року Рада прокурорів України офіційно сповістила про старт добору осіб до складу Конкурсної комісії.
Оголошення було загальнодоступним та розміщеним на офіційному вебсайті Ради прокурорів.
Напередодні, 27 листопада 2025 року, Рада прокурорів України затвердила докладні рекомендації для потенційних членів. У них було чітко визначено:
- хто може бути учасником Конкурсної комісії;
- хто не має такого права;
- перелік необхідних документів;
- терміни їх подання.
Вся ця інформація була відкритою та доступною для всіх зацікавлених осіб.
Хто подав документи
У встановлений законом термін документацію подали чотири особи: троє співробітників органів прокуратури та один адвокат.
“Інших заяв або кандидатур не було отримано. Жоден громадський діяч, фахівець не надав документи для участі у відборі”, – повідомили в ОГП.
Рішення Ради прокурорів України
9 грудня 2025 року Рада прокурорів України розглянула надані матеріали та запропонувала Генеральному прокурору включити до складу Конкурсної комісії трьох працівників органів прокуратури.
В ОГП повідомили, що згодом один із цих кандидатів добровільно відмовився від участі, подавши відповідну заяву.
“У зв’язку з цим 18 грудня 2025 року Рада прокурорів України повідомила Генерального прокурора, що може запропонувати лише двох кандидатів, а цього не вистачає для формування повноцінної Конкурсної комісії”, – зазначено в повідомленні ОГП.
Чому Генеральний прокурор обрав третього члена Комісії
Законодавство вимагає забезпечити створення Конкурсної комісії у визначені терміни.
У ситуації, коли запропонованих кандидатів недостатньо, Генеральний прокурор має обов’язок забезпечити можливість функціонування Комісії, щоб запобігти зриву конкурсу.
“Оскільки інших кандидатів не було, Генеральний прокурор обрав членом Конкурсної комісії адвоката Олексія Шевчука – четвертого учасника, який брав участь у доборі.
При цьому закон не передбачає особливої процедури оцінки доброчесності учасників Конкурсної комісії та не встановлює іншого способу їх визначення у випадку нестачі кандидатів, ніж той, що був застосований”, – підкреслюється в повідомленні ОГП.
Чи може Генеральний прокурор змінити склад Конкурсної комісії
Закон чітко визначає, що Генеральний прокурор не має права свавільно змінювати склад Конкурсної комісії.
Повноваження члена Конкурсної комісії можуть бути припинені достроково лише у шести випадках:
- подання особою заяви про вихід;
- неможливість участі у роботі комісії через стан здоров’я понад один місяць;
- внесення відповідної пропозиції самою Конкурсною комісією у випадках, передбачених її регламентом;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
- визнання особи недієздатною або безвісно відсутньою;
- смерть.
У повідомленні ОГП підкреслюється, що лише за наявності однієї з цих підстав Генеральний прокурор має право приймати рішення про заміну члена Конкурсної комісії. На поточний момент таких підстав немає.
Коли Конкурсна комісія зможе почати роботу
Конкурсна комісія може працювати лише після формування повного складу, зазначають в ОГП.
Зараз Комісія ще не є повноважною, оскільки не визначено трьох кандидатів від міжнародних та іноземних організацій, які мають бути запропоновані згідно з рішенням Кабінету міністрів України.
Додамо
В ОГП також підкреслили, “що в публічному просторі можуть існувати різні оцінки професійної діяльності або репутації окремих осіб. Водночас рішення про формування складу Конкурсної комісії приймається виключно на основі вимог закону, а не публічних оцінок чи медійних інтерпретацій”.