Очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила у непорушності суверенітету Гренландії та Данії. Вона наголосила на зміцненні запобіжних заходів в Арктичному регіоні та готовності Євросоюзу до взаємодії з Америкою.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у вівторок висловила тверду підтримку Гренландії та Данії, наголосивши, що суверенітет та недоторканність їхньої території “не підлягають обговоренню”, інформує УНН з посиланням на CNN.
Деталі
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, фон дер Ляєн заявила, що вже впроваджуються більш жорсткі кроки для підтримки безпеки Арктики.
“Ми працюємо над великим збільшенням європейських інвестицій у Гренландію. Ми будемо співпрацювати тісно з Гренландією та Данією, щоб визначити, як ми можемо надалі підтримувати місцеву економіку та інфраструктуру”, – зазначила вона, додавши, що “ми будемо працювати зі США та всіма партнерами над розширенням безпеки Арктики”.
“Коли мова йде про безпеку Арктичного регіону, Європа повністю віддана цьому, і ми поділяємо завдання Сполучених Штатів у цьому плані”, – підкреслила вона.
Фон дер Ляєн навела як приклад продаж Фінляндією криголамів Сполученим Штатам, що свідчить про те, що “наші північні члени НАТО мають сили, готові до Арктики”, і що “арктичної безпеки можна досягти тільки разом”.
Згадуючи мита, якими президент США Дональд Трамп загрожував ввести через Гренландію, вона продовжила: “Тому запропоновані додаткові мита є помилкою, особливо між давніми союзниками”.
“Ми вважаємо народ Сполучених Штатів не лише нашими союзниками, а й нашими друзями, і занурення нас у низхідну спіраль лише допоможе тим самим супротивникам, яких ми обидва так прагнемо тримати поза стратегічним ландшафтом”, – сказала вона.
Реакція Європи на загрозу, що постала перед Гренландією, буде “непохитною, об’єднаною та пропорційною”, запевнила вона.
Нові заяви від Данії
Раніше сьогодні, як повідомляє Euractiv, Данія заявила, що продовжуватиме шукати переговорне рішення зі США щодо майбутнього Гренландії, на тлі того, як Дональд Трамп попередив, що “повернення назад” щодо його зусиль щодо анексії напівавтономної данської території “немає”.
“Ми будемо наполягати на спробах шукати діалог”, – заявила журналістам міністр економіки Данії Стефані Лосе перед зустріччю міністрів фінансів ЄС у Брюсселі.
“Ми не хочемо загострювати ситуацію, – додала вона. – Але, звичайно, якщо інші продовжуватимуть ескалацію, тоді в якийсь момент знадобиться європейська відповідь”.
Погрози Трампа щодо мит викликали заклики деяких європейських країн, зокрема Франції, активувати “інструмент боротьби з примусом” (ACI), найпотужнішу торговельну зброю ЄС, неофіційно відому як “торговельна базука”. Проте, пише видання, цьому кроку протистоять Італія, Польща та багато східних держав ЄС, які побоюються, що Вашингтон може відповісти, припинивши підтримку України у війні проти росії або, в найгіршому випадку, вийти з НАТО. Європейська комісія також применшила ймовірність застосування цього інструменту, який Брюссель повинен офіційно запропонувати, перш ніж країни ЄС зможуть проголосувати за нього. Дипломати та чиновники кажуть, що більш імовірним варіантом для блоку було б розморозити пакет мит у відповідь на суму 93 мільярди євро, підготовлений – але так і не розгорнутий – під час торішніх торговельних переговорів з Вашингтоном. Пакет має автоматично набути чинності 6 лютого, якщо Єврокомісія не продовжить його призупинення.
На запитання, чи підтримає Данія застосування ACI, що вимагає підтримки кваліфікованої більшості держав-членів ЄС, Лосе відповіла: “Ми нічого не виключаємо”.
“Ми, звичайно, обговорюватимемо інструмент боротьби з примусом, а також контрзаходи, які будуть вжиті 6 лютого, якщо ніхто нічого не зробить, – додала вона. – Тож усі варіанти розглядаються”.
Копенгаген не відмовиться від Гренландії через митні погрози США, спрямовані на продаж острова, як повідомляє Sky News, заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Говорячи про можливість того, що ЄС може запровадити заходи у відповідь проти США, відомі як “торговельна базука”, Фредеріксен зазначила, що торговельна війна між союзниками – це “дуже погана ідея”.
Хоча вона сподівається, що таких заходів, як “базука”, можна уникнути, вона сказала, що Європі потрібно знайти відповідь, якщо США дійсно запровадять мита.
Однак Фредеріксен припустила, що вона воліла б вирішувати проблеми безпеки Америки у співпраці.
Лідери ЄС обговорять Гренландію та відносини зі США в більш широкому сенсі на спеціальному засіданні Європейської ради у четвер.
Тим часом Данія надсилає до Гренландії більше обладнання та радників, щоб “посилити свою готовність до надзвичайних ситуацій”, про що заявив учора уряд Данії.
Данська влада надає Гренландії консультації щодо забезпечення зв’язку та критичної інфраструктури на прохання уряду території, ідеться у заяві Міністерства стійкості та готовності Данії.
Воно також надає Гренландії досвід у кризовій комунікації та кризовому управлінні, а також спеціалістів з реагування на надзвичайні ситуації та допомогу у розгортанні мобільної системи попередження, додається у заяві.
Окремо, додаткові данські війська прибули до Гренландії вчора ввечері після того, як речник данських військових повідомив CNN, що відбудеться “суттєве збільшення” кількості військ, розміщених на острові.
Копенгаген пропонував більш постійну присутність сил безпеки в Арктиці для вирішення цих проблем, зазначила прем’єр-міністр Данії.
Що кажуть у Гренландії
Народ Гренландії готовий захищати свою країну від потенційних атак, за словами депутата парламенту від Гренландії Куно Фенкера у коментарі CNN. Він у вівторок заявив, що в Гренландії немає бажання бути “знову анексованою будь-якою країною”.
“Якщо хтось нападе на народ Гренландії, звичайно, ми дамо відсіч. Незважаючи ні на що”, – пояснив парламентар, додавши: “Ми будемо боротися за наш суверенітет… Ми будемо боротися за наше право бути почутими”.
Фенкер, який належить до центристської партії країни Naleraq, що виступає за незалежність, визнав, що Гренландія перебуває у набагато слабшому військовому становищі, ніж Сполучені Штати. “У нас навіть немає армії”, – сказав він.
Але законодавець повторив позицію Гренландії захищати себе від вторгнення США та законно працювати над суверенітетом. “Ми хочемо співпрацювати з Данією відповідно до закону”, – сказав він.
“Наш закон однозначно говорить, що ми повинні вести переговори з Данією щодо майбутнього Гренландії”, – додав Фенкер.
Також є нова заява прем’єр-міністра Гренландії Єнса-Фредеріка Нільсена.
Він, як повідомляє CNN, заявив, що заклики президента США Дональда Трампа до захоплення США величезної арктичної території створили ситуацію, яка “стосується світового порядку”.
“Міжнародне право – це не гра, – сказав він журналістам. – І якщо ми цього не зробимо, звичайно, альянси розпадуться, і це буде дуже погано”.
Відповідаючи на попереднє запитання данською мовою, він сказав, що “малоймовірно, що буде застосування військової сили, але цього не можна виключати”, згідно з перекладом Reuters.
Він також підкреслив, що Гренландія вдячна своїм союзникам та Європейському Союзу “за те, що вони постійно говорять про необхідність поважати світовий порядок”.
Гренландія вже 75 років приймає військову базу США та давно підтримує тісні економічні відносини зі своїм союзником по НАТО.
Нільсен згадав ці історичні зв’язки, сказавши, що “ми можемо зробити набагато більше в цих рамках”.
“Ми готові співпрацювати набагато більше, але, звичайно, на основі взаємної поваги. І якщо ми цього не побачимо, буде дуже важко мати гарне та надійне партнерство”.