Уряд розглядає імовірність обрання Ігоря Зелінського на посаду керівника Державіаслужби без проведення відкритого змагання. На погляд фахівців, подібне обрання без здійснення прозорого процесу відбору наражає на небезпеку авіаційний захист, обороноздатність і руйнує віру в державні інститути.
Питання обрання нового очільника Державної авіаційної служби України все більше трансформується в питання системного державного керівництва. Тому що воно актуалізувало проблему стосовно того, чи може стратегічно вагомий регулятор у сфері авіаційного захисту очолювати особа, призначена без публічного змагання, проштовхнута в ручному порядку, інформує УНН.
В умовах повномасштабної війни, коли авіаційна галузь тісно поєднана з обороноздатністю, міжнародною взаємодією і санкційною політикою, будь-яке кадрове рішення в даній царині повинно бути гранично зваженим, прозорим і професійним. З цієї причини вимога відкритого змагання для обрання очільника Державіаслужби – це не формальність, а питання національної безпеки.
В даний час уряд розглядає можливість обрання головою Державіаслужби Ігоря Зелінського – колишнього заступника керівника цього органу. Його кандидатуру на розгляд Кабміну наприкінці 2025 року подав віцепремʼєр Олексій Кулеба.
Хто такий Ігор Зелінський
Зелінський працював на посаді заступника Голови Державіаслужби з 2020 року, проте в лютому 2025-го Олексій Кулеба його звільнив.
Як повідомляло УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і навмисного знищення транспортної авіації. Якщо в 2016 році в державному реєстрі значилося більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося тільки два, та й ті не мають льотної придатності.
Фахівці вказують, що саме за ухвалами колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) дані судна були виключені з українського реєстру і по суті перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що явно є руйнуванням обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років в можна було використовувати літаки Іл-76МД без зайвої паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, в тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно засвідчив відсутність перешкод для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Утім, вже через пів року, в грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті застосування літаків для потреб військових, гуманітарних і евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, дане рішення призвело до простою суден і додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з даним російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував застосування документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять в оборонно-промисловий комплекс країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від застосування літаків.
Зелінський в Державіаслужбі був “правою рукою” голови регулятора Олександра Більчука. Восени 2025 року Уряд звільнив Більчука через рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати дані функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка, повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить в російський держконцерн “ростех”.
Слід зауважити, що ще в 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці очевидно через звʼязок компанії з російською федерацією.
Отже, очевидно співпраця з компаніями, що повʼязані з росією, була нормою для Державіаслужби за часів Більчука-Зелінського.
Опитані УНН експерти відзначають, що подібні дії Зелінського могли завдати значної шкоди обороноздатності нашої держави і можуть розцінюватися як пособництво державі-агресору.
Системна проблема призначень за лояльністю
Політолог Володимир Цибулько зазначає, що практика призначення керівників без змагань веде до деградації державних інститутів. За його словами, якість управлінців, призначених в ручному порядку, вкрай низька, а наслідки їх діяльності – руйнівні для функціонування органів влади.
“Насправді, якість призначених поза змаганнями функціонерів дуже низька, і це призводить просто до катастрофічних наслідків”, – зазначив він у коментарі УНН.
Ключова проблема, за оцінкою експерта, полягає в тому, що людей відбирають не за компетенціями, а за фактором особистої відданості, що неминуче призводить до збоїв в роботі органів влади:
“Тобто маємо мало того, що некваліфікованих людей на посадах, які призначаються тільки за фактором відданості “вождю”, але фактично збій всієї функціональної діяльності тих чи інших лідерів завдяки некваліфікованим людям”, – наголосив Цибулько.
Варто зауважити, що у випадку Державіаслужби ці “збої” можуть мати значно серйозніші наслідки для держави. Адже це не просто регулятор.
Державіаслужба відповідає за сертифікацію авіаційної техніки та підприємств, в тому числі й авіабудівних, які виконують оборонні замовлення. Крім того, регулятор контролює допуск компаній на авіаційний ринок, відповідає за безпеку польотів і тому подібне. У повоєнному відновленні саме авіація може стати одним з ключових драйверів розвитку економіки.
Політолог нагадав, що відкриті змагання на державні посади можуть проводитися вже зараз за рішенням Кабінету міністрів.
“До речі, конкурси ж застосовуються. Подекуди. Тобто, по-різному. Подекуди застосовуються. Обовʼязок для всіх може впровадити Кабмін своєю постановою”, – зазначив Цибулько.
Нагадаємо
Служба безпеки України проводить спецперевірку кандидата на посаду голови Державіаслужби Ігоря Зелінського, під час якої врахує можливу шкоду державі від подібного обрання.