10 грудня відзначається Міжнародний день прав тварин, уперше зафіксовані у 1978 році “Загальною декларацією прав тварин”. В Україні спостерігаються позитивні зрушення в законодавстві, проте існують проблеми із захистом бездомних тварин, тварин у зоні збройних дій та браком усвідомлення важливості гуманного поводження.
10 грудня у всьому світі відзначають не тільки Міжнародний день прав людини, але і Міжнародний день охорони прав тварин. Уперше на всесвітньому рівні права тварин були зафіксовані в 1978 році в “Загальній декларації прав тварин”. Які права мають ті, кого часто називають “братами нашими меншими” і яка обстановка в Україні, читайте в матеріалі УНН.
Які права мають тварини
Права тварин вже давно вийшли за рамки етичних обговорень і стали частиною міжнародних норм, де кожна істота має гарантоване право на життя, повагу, гідність і захист від мук. “Загальна декларація про права тварин”, яка була офіційно проголошена в Парижі в будівлі ЮНЕСКО в 1978 році – підкреслює: всі тварини рівні перед природою, володіють правом на волю, належні умови перебування, людяне ставлення і захист від жорстокості.
Життя будь-якої тварини має право на шанування. За дикими тваринами закріплено право на свободу жити і розмножуватися в своєму природному середовищі, а тварини, що залежать від людини, мають право на належне утримання та піклування.
Саме ці засади – основа, на якій будується сучасний підхід до ветеринарної допомоги та медичного догляду.
Стан з правами тварин в Україні: позитивні зрушення є, але незахищеність зберігається
В Україні, за словами волонтерки служби захисту тварин “Шанс” Олени Донець, останні роки принесли важливі зрушення в контексті прав тварин. Наприклад, виникли нові заборони та правила.
За останні роки закони стали суворішими. Збільшили штрафи та кримінальну відповідальність за жорстокість, заборонили пересувні цирки з тваринами, обмежили продаж тварин у неналежних умовах, а також, запровадили чіткі правила для утримання домашніх і службових тварин і почали активно боротися з живодерством та нелегальними розплідниками
– зауважує Олена Донець.
Проте, незважаючи на позитивні зрушення, все ще є конкретні групи тварин, що найбільше страждають. Найуразливіші категорії залишаються без повноцінної підтримки, каже волонтерка. До того ж, у воєнних зонах становище ще більш складне. Постраждалих багато і серед домашніх, і серед диких.
Найбільше захисту потребують бездомні тварини, оскільки часто залишаються без допомоги і стають жертвами жорстокості, також, тварини в зоні бойових дій – через вибухи, покинутість і відсутність медичної допомоги. Тварини на фермах теж, адже контроль за умовами утримання слабкий, і дикі тварини – через браконьєрство й утримання в неволі
– підкреслює волонтерка.
В цілому опитані УНН зооволонтери дотримуються аналогічної думки – на законодавчому рівні дійсно відбулися зрушення, але проблемою залишається відсутність широкого розуміння в суспільстві важливості шанобливого ставлення до тварин. Волонтери зауважують, що правоохоронці часто припиняють розслідування жорстокого поводження з тваринами “на півдорозі” і кривдники не отримують справедливого та передбаченого законом покарання.
Зооволонтерів також хвилює людська байдужість, відсутність у багатьох людей справжнього розуміння, що тварина не іграшка, не річ, а жива істота, яка здатна відчувати біль, страх і в цілому широкий спектр емоцій. Ще однією проблемою є низький рівень обізнаності в суспільстві щодо особливостей догляду за тими чи іншими домашніми тваринами, розуміння умов утримання, усвідомлення специфіки проявів характерних рис притаманних, наприклад, різним породам собак. Але все ж, додають вони, поступово суспільство змінюється.
Медичні права – ключові для добробуту тварин
У питаннях добробуту тварин – медичні права залишаються ключовими. Ветеринарна лікарка Єлизавета Бабій, акцентує на важливості профілактики та якісної підтримки, адже це – основа здоров’я улюблених хвостиків.
По-перше, найнеобхідніше має бути просто як вдихати і видихати повітря – це всі регулярні обробки. Зараз на законодавчому рівні обов’язковою є лише вакцинація від сказу, бо Україна має “неблагополуччя” щодо цієї хвороби. Всі інші обробки йдуть на розсуд власника, хоча практика наших європейських колег показує, що вакцинація від вірусних інфекцій і паразитарні процедури теж мають бути обов’язковими. Бо це небезпечні і дуже заразні фактори, які швидко поширюються
– пояснює Єлизавета Бабій.
Лікарка акцентує, що деякі хвороби неможливо вилікувати, але якість життя тварини має бути збережена. Саме тому протоколи лікування і підтримувальні заходи – це не менш важлива частина медичного права тварин.
Є такі захворювання, які ми не можемо вилікувати, і в таких випадках потрібно підвищувати якість життя тварини. Вона має отримувати знеболення, стимуляцію апетиту, допомогу при спорожненні – усе, щоб не було інтоксикацій і страждань. І, звичайно, є питання гуманної евтаназії: існують стани, які лікар не може вилікувати, а тварина сама не одужує, але чомусь вони не вважаються офіційною підставою для присипання. Тоді лікар бере все під власну відповідальність, хоча, по суті, це є чітким показанням до евтаназії
– зазначає ветеринарна лікарка.
Доступ до лікування улюбленців в Україні теж можна покращити. Ветеринарна лікарка переконана: головне – інформація та правильні запити від власників. Багато процедур можна отримати безкоштовно або за мінімальну оплату, враховуючи і безпритульних тварин також.
Треба просто проводити активну інформаційну роботу з власниками. Зараз багато процедур: вакцинації, обробки. Державні клініки роблять безкоштовно або за символічну ціну. Для безхатніх тварин є окремі програми, стерилізація може коштувати 650 грн – це навіть не половина собівартості. А ветеринари зазвичай йдуть назустріч, якщо власник чесно пояснює ситуацію: всі розуміють реалії
– розповідає Єлизавета Бабій.
Паспорт та чіп – не примха, а важливий аспект захисту
Важливу роль у захисті тварин відіграють, також, і документи та ідентифікація. Паспорт і чіп – це не лише вимога для мандрівок, а й захист від шахрайства та шанс швидко повернути загублену тварину власнику. Ветеринарна лікарка Єлизавета Бабій наголошує, що ці інструменти мають бути нормою, а не винятком.
Приватні лікарі не реєструють паспорти – це робиться у ЦНАПі. І хоча багато людей дивуються, навіщо це потрібно, паспорт і чіп – це лише переваги. Це можливість довести, що тварина Ваша, захистити її від махінацій, як це було з псом Мішою на Теремках. Чіпування працює просто: під шкіру ставиться мікрочіп, і за хвилину у клініці можна знайти власника, без притулків, стресу і багатомісячних пошуків
– пояснює ветеринарка.
Незважаючи на позитивні зрушення, законодавство щодо прав тварин все ще має прогалини, каже лікарка. Особливо складною залишається процедура перетину кордону з тваринами.
Україна переходить на європейські протоколи, і через цей перехідний етап існують нюанси. Особливо щодо виїзду за кордон: якщо тварина не має міжнародного паспорта і обробок, оформлення займає близько чотирьох місяців. Це створює проблеми, бо прикордонники можуть затримати тварину на карантин, і власник їде без неї, сплачуючи 800-1200 євро за місяць утримання. Через неблагополуччя щодо сказу контроль дуже суворий, інколи навіть занадто, але це робиться, щоб інші країни не мали ризиків
– підсумовує лікарка.