Нещодавно призначений міністр енергетики Денис Шмигаль оприлюднив заходи щодо усунення кризи, викликаної відключеннями електроенергії. Фахівці розцінюють ці рішення як оперативні кроки управління, які не розв’язують фундаментальних питань.
Держава входить у 2026 рік з поновленням занепокоєння щодо енергетики, що стало звичним явищем. Нещодавно призначений очільник Міненерго Денис Шмигаль відкрито виклав комплекс дій, спрямованих на відновлення системи після атак і відключень електрики. Однак, у професійних колах ці рішення сприймають скоріше як набір термінових адміністративних заходів, де ключові складності лежать не в технологічній сфері, а в правовій базі, фінансуванні та майбутній відповідальності.
У п’ятницю, 16 січня, новообраний Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль на засіданні у Верховній Раді України представив серію антикризових заходів, покликаних сприяти подоланню наслідків блекауту в Україні та уникненню нових, зумовлених обстрілами з боку збройних сил рф. Стратегія охоплює зміни на всіх рівнях, від підготовки та розширення мережі “пунктів незламності” до запровадження нових умов для закупівлі, розподілу та споживання електроенергії. Які наслідки це матиме для українських громадян та чи допоможе “план Шмигаля” у підтримці та відновленні енергетичної незалежності країни, УНН з’ясовували разом з експертом.
Оновлені пункти незламності, імпорт та керований розподіл ресурсів: як Міненерго планує долати блекаути
На початку згадаємо, які саме заходи запропонував Денис Шмигаль для виходу країни з енергетичної скрути. Більшість із них керівник профільного міністерства виклав у вигляді серії повідомлень у своєму каналі в Telegram.
Зокрема, йдеться про можливість залучення фахівців з інших регіонів для з’єднання генераторів у багатоквартирних будівлях.
Наступний етап — спрощення процедури з’єднання когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок для збільшення розподіленої генерації. На кожну фазу виконавцям пропонують відводити не більше 48 годин.
“Існують ситуації, коли обладнання доставлене, однак через технологічні затримки та відсутність необхідної документації його монтаж затягується”, — підкреслив Шмигаль.
Ще один антикризовий захід від Міненерго — збільшення чисельності пунктів незламності. Особливу увагу планують приділити Києву, хоча запевняють, що інші регіони також у пріоритеті. Опорні пункти, які забезпечать додатковим обладнанням для обігріву, забезпечення їжею, заряджання пристроїв, зв’язку, вже ідентифіковані.
Окрім цього, Денис Шмигаль наголошує на необхідності провести облік критично важливих для енергетичної стійкості країни ресурсів та “перерозподілити їх таким чином, щоб підтримка надавалася першочергово тим, хто її найбільше потребує”.
Новий керівник Міненерго окремо звернувся до українських підприємців.
“Звертаюся до бізнесу з настійним проханням відключити зовнішню рекламу: підсвічування, екрани та інші великі конструкції, що споживають багато енергії. Якщо у вас є зайва енергія, замість яскравої реклами віддайте її громадянам”, — зазначив він.
Існують вимоги й до державних установ. Так, “Укрзалізниці”, “Нафтогазу”, “Укроборонпрому” наказали терміново забезпечити закупівлю імпортної електроенергії в обсягах не менше 50% від їхнього власного споживання.
Якщо говорити про міжнародний аспект, то у профільному міністерстві:
- очікують від міжнародних партнерів (без конкретизації конкретних держав-союзників та організацій у загальному плані) потужні генератори, накопичувачі електроенергії, акумулятори, трансформатори, засоби для ремонту, обладнання;
- збільшують обсяги імпорту електроенергії з Європейського Союзу (Таким чином, на даний момент максимальна потужність для імпорту становить 2,3 ГВт).
Також Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України підкреслив: на порядку денному — посилення охорони енергетичних об’єктів. На роботи з захисту енергетичної інфраструктури, за його словами, виділено понад 50 млрд грн.
А ще Уряд, беручи до уваги введення надзвичайної ситуації в енергетиці, про яке 15 січня повідомив Президент України Володимир Зеленський, вніс зміни до правил, що стосувалися “комендантської години”. Відтепер під час неї громадянам дозволено виходити без спеціальних дозволів та користуватися транспортом, щоб дістатися пунктів незламності та пунктів обігріву. Фактично, застосовуватиметься такий самий підхід, як і до переміщення жителів міст під час повітряної тривоги.
Заощадження електроенергії “по-українськи”: де завершується антикриза та виникають ризики
Прокоментувати дієвість та практичність заходів, озвучених головою профільного міністерства, УНН запросили співзасновника Інституту енергетичних стратегій, експерта Юрія Корольчука. Він визнає: кожен із цих інструментів “має право на існування”. Проте водночас вони пов’язані з системними ризиками, які можуть звести нанівець позитивний ефект або перетворити антикризові рішення на майбутні судові розгляди та складнощі для державного бюджету.
48 годин на дозволи: економія часу чи борг у майбутньому?
Найбільш обговорювана частина “енергетичного пакету”, яка стосується спрощення з’єднання когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок, на думку співрозмовника УНН, пов’язана не з технічною можливістю приєднання нових потужностей, а з відхиленням від діючих процедур. Якщо держава, фактично, прискорює дозвільну систему шляхом адміністративного рішення, а не внесенням змін до законодавства, виникає ризик правомірності таких дозволів у майбутньому.
“(Ми відступаємо — ред.) від тих норм, які закріплені в законодавстві. Відверто кажучи, наприклад, якщо щось станеться, чи будуть серйозні масштабні конфлікти щодо того, коли прийматимуть рішення, що давайте, за 48 годин ви повинні там видати дозвіл на монтаж цієї установки. А вона, наприклад, там більше викидів СО2 дає. А ми підписали угоду (щодо викидів – ред.) з Європейським Союзом, нам їх потрібно скорочувати, а ми не можемо цього зробити. Розумієте, у чому протиріччя?” — пояснив Корольчук.
Далі, за його словами, запускається традиційний ланцюг: оскарження, скасування, компенсації, багаторічні судові спори. Для економіки це означає зростання юридичної невизначеності для інвесторів і підрядників, дорожчі контракти та страхування ризиків.
Крім того, є ключовий фактор, який не вирішує жодна постанова: фінансування. Юрій Корольчук пояснює: дозвільні перешкоди мають значення, але ще частіше процес припиняється через відсутність фінансування. Підрядні організації, які насправді можуть встановлювати та підключати обладнання, не працюють “в борг” і не починають без авансів, матеріалів та чіткого графіка платежів. А муніципалітети під час війни часто фізично не мають можливості швидко здійснювати оплату.
“В результаті держава може отримати формально прискорену процедуру, але фактично ті самі затримки на етапі: “надайте аванс”, “оплатіть матеріали”, “немає грошей”. Це свідчить про те, що ефект “48 годин” легко перетворюється на інформаційний, а не інфраструктурний”, — підсумовує співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
Пункти незламності: чисельність проти якості
Щодо збільшення кількості пунктів незламності Юрій Корольчук також висловлює скептичне ставлення.
За його словами, концепція часто зводиться до мінімального набору послуг “зарядити мобільний телефон і зігрітися”. Недостатність пального для генераторів, різні рівні організації зменшують реальну цінність мережі.
Існує ще один, менш відомий, але економічно важливий аспект: мережа пунктів без стабільного забезпечення перетворюється на постійну статтю витрат для місцевих бюджетів (паливо, транспортування, охорона, персонал, ремонт), при цьому результат вимірюється не завжди.
“Під час кризи це все одно необхідно, але як інструмент виправлення системи воно не діє”, — наголошує експерт у галузі енергетики.
Облік ресурсів і ризик ручного управління
“Найбільш ризикованою” частиною пакета співрозмовник УНН вважає “перерозподіл ресурсів”: формулювання є занадто узагальненим і відкриває можливості для ручного управління.
“Які саме ресурси маються на увазі: електроенергія, газ, паливо, обладнання, резервні потужності? Газ – це також ресурс… Невизначеність створює простір для вибіркових рішень”, — зазначає Корольчук.
Експерт наводить як приклад логіку на основі пального для генераторів: якщо область без критичної ситуації отримує більше, ніж необхідно, а критичні точки недоотримують, це питання управління та контролю. У режимі ручного управління без прозорих критеріїв “перерозподіл” легко стає джерелом нових підозр у корупції.
Імпорт електроенергії з ЄС: дорого, обмежено, зі збитками для держкомпаній
Пункт про збільшення імпорту електроенергії експерт називає економічно неоднозначним.
По-перше, держава не завжди чітко роз’яснює фактичну ціну та фінансовий тягар (для бюджету і для держкомпаній).
“Наразі ніхто не повідомляє, скільки ми платимо за це все. Мається на увазі не населення, а держава. Оскільки приватний сектор закуповує небагато, насправді. Існує потужність, яку ми можемо максимально імпортувати: 2,450 навіть більше, мегават, 2,450. Насправді ми не можемо стільки обрати”, – пояснює Юрій Корольчук.
По-друге, за його словами, імпорт має фізичну “межу” за перетоками: збільшувати його безмежно неможливо.
По-третє, як зазначає експерт, денний імпорт часто є дорожчим, а отже, потребує вирішення: кого змусити купувати дорожчу електроенергію.
Так, частину навантаження можуть “перекладати” на великих споживачів із державного сектора (на кшталт “Укрзалізниці” або “Нафтогазу”) для їхніх операційних потреб. Це не означає автоматичні великі збитки, але й не створює прибуток: купівля дорожчого ресурсу для власного споживання погіршує фінансовий результат, а отже підвищує ризик потреби у бюджетній підтримці або перехресному субсидіюванні.
“Не думаю, що прям там такі величезні збитки будуть, так. Але, так, вони (держкомпанії — ред.) не зароблять на цьому точно, оскільки закуповують для своїх потреб, а не на перепродаж”, — наголошує Корольчук.
Комендантська година та “нічні маршрути” до пунктів незламності: чому може виникнути ефект краплі у морі
Дозвіл на пересування під час комендантської години до пунктів незламності експерт у галузі енергетики оцінив як рішення з мінімальним практичним ефектом: висловив припущення, що скористаються одиниці.
З точки зору безпеки логіка зрозуміла (менше конфліктів із патрулями), але як інструмент енергетичної політики це радше символічний крок, який не впливає на баланс генерації та мережевих обмежень.
Основну причину кризи в енергетиці, з якою в останні тижні зіткнулися мільйони українців, Корольчук бачить у “недостатньому ремонті системи” та інтенсивних ракетно-дронових атаках противника на енергосистему країни.
Ключовий висновок експерта звучить так: проблема не виникла раптово. Морози та атаки лише “підсвітили” те, що й без того було слабким місцем. Навіть без екстремальних погодних умов і без нових обстрілів обмеження у споживанні світла, за його оцінкою, все одно були б, оскільки інфраструктура входила в сезон непідготовленою: підстанції ремонтувалися в оперативному режимі замість повноцінної заміни обладнання. А успіх проходження минулої зими частково пояснювався м’якшими погодними умовами, а не завершеним відновленням енергосистеми.
Аварійні відключення, проблеми з теплом і харчами: як живе Україна зараз
Станом на 16 січня 2026 року енергетична система України залишається пошкодженою через масштабні ракетні та дронові удари зс рф, що відбулися останніми днями.
Лише протягом минулої доби російські військові завдали ударів по енергетичній інфраструктурі в кількох областях. Внаслідок цього тисячі жителів Харківської та Запорізької областей залишилися без електроенергії.
Споживання електроенергії залишається на високому рівні. Тому діють графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів, а також графіки обмеження потужності для промисловості. У деяких областях застосовуються аварійні відключення через перевантаження обладнання.
Напруженою залишається ситуація в Києві та Київській області, де без електроенергії залишилися звичайні громадяни, підприємства, установи, навчальні заклади. Подекуди через проблеми з електроенергією та опаленням люди відчули нестачу продуктів харчування.
Через сукупність факторів Президент України Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан в енергетиці.