Широкомасштабні платні автошляхи “згідно з вимогами ЄС”, обов’язковий технічний огляд для всіх транспортних засобів вже у 2026 році та придорожні “карткові” інспекції для кожного кермувальника поки що лишаються вигадками. Фактично, євроінтеграція у сфері транспорту зводиться до іншого: підготовки нормативно-правової бази, поступових рішень та змін, орієнтованих на безпеку, відкритість процесів та викорінення корупції, перш за все в галузі комерційних перевезень.
В соціальних мережах та окремих ЗМІ розповсюджуються заяви про нібито впровадження в Україні платних шляхів за наполяганням ЄС, обов’язкового технічного контролю для всіх транспортних засобів вже у 2026 році та придорожнього нагляду з повсюдними оглядами.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України інформують, що на даний момент відповідні постанови не прийняті, а євроінтеграційні зміни в транспортній галузі передбачають перш за все розробку законодавчої бази, поетапні перетворення та збільшення безпеки та прозорості процедур, з акцентом на комерційні перевезення, повідомляє УНН.
У відповідному міністерстві вирішили проаналізувати три найбільш поширені неправдиві твердження та пояснити, що за ними насправді криється.
Міф 1. Європейський Союз змусить Україну зробити дороги платними
Європейська інтеграція не означає автоматичного введення платного проїзду. На поточний момент в Україні немає затверджених рішень, які б запроваджували плату за проїзд на діючих шляхах загального користування.
Як це реалізовано та функціонує в Європі
Ключовий аспект: в багатьох державах ЄС дійсно існують платні шляхи, проте не у всіх. Загальне для більшості інше: наявність законодавчої основи, яка дозволяє (або регулює) платні автошляхи за певних умов. Власне, потреба мати подібні правила і є тим, що вважають суттєвою складовою євроінтеграційних зобов’язань.
Найчастіше платний проїзд стосується:
- новозбудованих або модернізованих автомагістралей;
- альтернативних маршрутів з покращеним рівнем обслуговування;
- окремих ділянок, зокрема для вантажного транспорту.
Який вигляд система може мати в Україні
Задекларована логіка ідентична: платна дорога може існувати лише як альтернатива безкоштовній, а не замість неї. І навіть тоді це не “миттєвим рішенням”, а через окремі державні постанови з урахуванням економічної обґрунтованості та інтересів користувачів.
Чому платні дороги — це не завтрашній день для українських кермувальників
Щоб будь-що в цьому напрямку стало реальністю, насамперед необхідно:
1. Розробити та прийняти відповідне законодавство.
2. Визначити модель впровадження, джерела фінансування, правила встановлення цін, контролю якості.
До того ж, впливає ще один вагомий чинник: під час війни в державному бюджеті відсутні кошти на масштабне будівництво нових доріг, які потенційно могли б стати платними.
Тому, як одна з теоретичних моделей, на думку фахівців галузі, розглядається державно-приватне партнерство: інвестор будує, а потім отримує прибуток через оплату за проїзд.
Міф 2. У 2026 році запровадять обов’язковий техогляд для всіх авто за вимогою ЄС
У профільному міністерстві зауважують: рішення про негайне або масове введення обов’язкового технічного контролю (ОТК) для всіх авто, включно з легковими, не було прийнято. Тобто сценарій “у 2026-му всі власники легкових авто вишикуються в черги” не має під собою законодавчого обґрунтування.
Навіщо тоді ця реформа взагалі
Європейська логіка ОТК проста: на дорогах повинно бути менше технічно небезпечних транспортних засобів. Навіть якщо особа не керує сама, вона все одно бажає, щоб поруч рухалися справні автомобілі, автобуси та вантажівки.
Окремий практичний момент: українські автомобілі при перетині кордону з деякими країнами вже можуть потребувати чинного технічного огляду (зокрема, йдеться про Румунію та Молдову). Тобто тема технічної справності вже давно перестала бути лише теорією.
Про що конкретно йдеться в українському контексті
Реформа ОТК, яку обговорюють у зв’язку з євроінтеграцією, орієнтується не на те, щоб одночасно навантажити мільйони власників легкових авто, а на те, щоб:
- збільшити безпеку дорожнього руху;
- усунути корупційні дії;
- запровадити прозорі та зрозумілі процеси.
Мова йде про поетапні рішення, насамперед для комерційного транспорту (перевезення пасажирів та вантажів), та про модернізацію самої системи ОТК.
Також обговорюється можливість перевірки для вживаного транспорту, який вперше ввозитиметься в Україну, щоб імпорт не перетворювався на ввезення технічно несправних машин.
Чому без законотворців зміни неможливі
Наразі ОТК в Україні — обов’язковий для комерційного транспорту: таксі, автобусів, вантажівок. Якщо держава захоче розширити вимоги на легкові автомобілі, спочатку потрібно:
1. Щоб Верховна Рада прийняла відповідні закони.
2. Одночасно реформувати процеси та контроль, щоб це не стало конвеєром фіктивних довідок.
Міф 3. Придорожній контроль запровадять, щоб штампувати нові штрафи та влаштувати повсюдні перевірки
Наразі в Україні не впроваджують придорожній контроль як нову систему для будь-якого виду транспорту.
Що таке придорожній контроль в європейській практиці
В ЄС це звичайний інструмент, який спрямований на:
- перевірку безпеки перевезень;
- дотримання режимів праці та відпочинку водіїв;
- технічний стан транспорту на маршрутах;
- правильність закріплення вантажів.
Головне тут те, що у фокусі опиняються перевізники, а не приватні кермувальники.
Що маємо станом на зараз
Повноцінної форми такого контролю в Україні як окремої системи не існує, а частково функції контролю в межах повноважень вже виконує Укртрансбезпека. Тобто тема не з’являється з нуля, просто в євроінтеграційному контексті її часто подають як “новий каральний механізм”, хоча логіка там інша.
Що все це означає для пересічних українців та бізнесу
Для водіїв легкових авто головний висновок наступний: найближчим часом не йдеться про те, що їм раптово запровадять плату за проїзд “за все” або обов’язковий технічний огляд. Подібні зміни технічно та юридично неможливо втілити в реальність за декілька днів чи тижнів.
Для бізнесу та перевізників висновок інший: євроінтеграційні транспортні норми сильніше торкнуться саме комерційного сегменту. А ще увагу перемістять на прозорі правила та зменшення корупції, а не на імітацію контролю.
У Мінрозвитку наголошують: Євроінтеграція у сфері транспорту – це не про несподівані заборони чи масштабні платні шляхи. Це про безпечніші перевезення, відкриті та зрозумілі правила, рівноправні умови для бізнесу, поетапні реформи з урахуванням українських реалій.