Аналіз показав, що окремі новітні варіації вірусу пташиного грипу H5N1 більш ефективно уражають клітини великої рогатої худоби, ніж більш ранні. Це наголошує на важливості відстеження, оскільки вірус розповсюджується серед молочного поголів’я та становить ймовірну пандемічну небезпеку.
Вірус пташиного грипу H5N1, часто згадуваний як пташиний грип, викликає епідемії серед молочних корів у Сполучених Штатах з березня 2024 року. Тепер науковці, що вивчають адаптацію вірусів пташиного грипу H5N1 до корів, з’ясували, що деякі з новітніх модифікацій здатні інтенсивніше інфікувати клітини та тканини великої рогатої худоби, ніж певні старіші форми, повідомляє УНН з посиланням на Phys.org.
Деталі
Робота, оприлюднена в журналі Nature Communications і виконана фахівцями з Центру вірусологічних досліджень MRC при Університеті Глазго, вивчила розширену панель вірусів, що охоплюють більше 60 років еволюції H5N1. Дослідники стверджують, що їх висновки акцентують на нагальній необхідності продовження перевірок і спостережень, особливо з урахуванням того, що вірус продовжує поширюватися серед молочної худоби та зберігає потенційну пандемічну загрозу.
Виявлення H5N1 у корів навесні 2024 року стало великою несподіванкою, оскільки раніше вважалося, що віруси грипу не викликають випадків захворювання серед великої рогатої худоби. Тим не менш, вірус H5N1 відомий своєю можливістю поширюватися серед ссавців, що викликає занепокоєння щодо його подальшого розповсюдження на інші види тварин. Оскільки вірус продовжує циркулювати та пристосовуватися серед ссавців, існує ризик появи нових різновидів, які більш ефективно здатні інфікувати людей. Це підкреслює значущість безперервного моніторингу за домашніми тваринами, зокрема сільськогосподарськими.
Дослідження показало, що здатність вірусів H5N1 інфікувати клітини великої рогатої худоби і тканини молочної залози не визначається окремими вірусними генами і залежить від трансформацій, які віруси поступово набували з часом. Дослідники також встановили, що віруси пташиного грипу значно різняться за властивістю розмножуватися в клітинах корів. Це вказує на те, що деякі віруси пташиного грипу вже можуть бути ближчими за інших до можливості інфікувати велику рогату худобу і, можливо, інших ссавців.
Професор Пабло Мурсія із Центру досліджень вірусів MRC при Університеті Глазго зауважив: “Віруси грипу безперервно змінюються, і ця швидка еволюція дозволяє їм вражати нові види тварин. Чим краще вони пристосовуються до зараження ссавців, тим більше ймовірності інфікуватись і адаптуватися до людини – як ми бачили під час пандемії свинячого грипу 2009 року”.
Професор Массімо Пальмаріні з Медичного центру Еразмуса та Центру досліджень вірусів MRC при Університеті Глазго додав: “Наша праця показує, що різні віруси пташиного грипу мають дуже відмінні здібності заражати клітини і тканини великої рогатої худоби. Хоча штам, який поширюється нині серед великої рогатої худоби в США, безумовно, є найбільш адаптованим на даний момент, існують і інші віруси птахів, які потенційно можуть заразити корів, якщо їм надати таку можливість”.