У Верховній Раді працюють над тим, щоб відновити відкриті відбори на державні посади, які були призупинені через воєнний стан. Дане питання є важливим для отримання 50 мільярдів євро від Євросоюзу, а також попередження корупції.
Проблема прозорих конкурсів на урядові місця в Україні знову опинилася на порядку денному – і не тільки через обговорення з міжнародними партнерами, а й через ряд резонансних кадрових рішень у важливих відомствах. Наразі метод до призначень керівництва держорганів лишається непослідовним: замість єдиного рівня прозорості влада часто використовує вибіркові “перезавантаження” окремих структур, повідомляє УНН.
Через військовий стан, який було введено у звʼязку із повномасштабним вторгненням рф в Україну, обовʼязковість проведення відкритих відборів на державні посади відсутня. Його відмінили на початку повномасштабної війни в цілях безпеки. Однак можливість прозорих призначень зберігається – конкурси юридично не заборонені і у кожному випадку приймається окреме рішення.
Подібний підхід створює небезпечний прецедент, коли конкурс як інструмент очищення та зміни існує, але лише там, де вже трапилася криза репутації або корупційний скандал.
Вибіркові рішення замість системної моделі
Як пояснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної умови щодо обов’язкового проведення відборів немає, а зміни проходять уривчасто.
Наприклад, за словами народної депутатки, конкурси призначають у випадках гучних конфліктів, як це було з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи обранням керівництва Державної митної служби. Також, за її інформацією, зараз розглядають варіант оголошення конкурсу з обрання керівника Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, вимога проведення відкритих відборів на керівні місця в держорганах залишається важливою.
Я вважаю, що вона важливою була, є і буде. І не потрібно було припиняти ці конкурси, хоча я розумію, що конкурси теж мають власні недоліки, і їх досить багато. Ось як виявилося, що невелика кількість подалася на відбір голови митної служби, і не факт, що подаються ті, хто гідний цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні змагання, наскільки ретельно кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– відзначила нардепка у коментарі УНН.
Повернення конкурсів – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове відновлення конкурсів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, реалізація якого дозволить Україні отримати фінансування від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над проєктом закону № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення проведення конкурсів та покращення порядку вступу, проходження, завершення державної служби” для того, щоб парламент зміг його обговорити вже під час 15-ї сесії.
Вказаний документ визначає чіткі терміни для відновлення конкурсів на посади державної служби категорій “А/Б/В” та максимальні терміни перебування на таких місцях, на які призначення були зроблені без конкурсу під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого відбору на підставі професіоналізму.
Шуляк переконана, що відновлення відкритих конкурсів на місця в держслужбі стане запобіжником корупції. “Оскільки за такої умови стає менше простору для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного тиску на відбір на топ посади тощо”, – підкреслила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує підвищення професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні конкурси.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення керівника через конкурс
Як писало раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це призначення хочуть провести в ручному режимі без конкурсу, очевидно, розуміючи, що скоро відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попереднього очільника Державіаслужби Олександра Більчука було звільнено восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, які здатні виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідало УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилось всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль рф. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років в можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім, вже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зауважити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення рф на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично, таким чином, він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізналося, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Попереджати кризи замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті конкурси на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Військовий стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо конкурс застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професіоналізму керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати конкурси на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без конкурсу лише підкреслює важливість проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобізму в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий конкурс має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.