БЕБ тисне на українських авіалінії: юристи застерігають про неправомірне трактування міжнародних угод
Український авіаційний сектор, що функціонує за межами держави, останні два роки стикається з подвійним оподаткуванням та претензіями з боку Бюро економічної безпеки. Навіть у випадках, коли податкові зобов’язання вже виконано в інших юрисдикціях, виникають спроби нарахування додаткових платежів. Через повномасштабне вторгнення, авіакомпанії були змушені перенести свою операційну діяльність за кордон, аби зберегти авіапарк та висококваліфікований персонал. У цих обставинах, спроби нарахування додаткових податків в Україні виглядають не просто недоречно, а як цілеспрямований тиск, що загрожує знищенням цивільної авіації країни, як зазначає УНН.
Подвійне оподаткування: колізія між бізнесом та державою
Питання подвійного оподаткування постало надзвичайно гостро для компаній, які ведуть свою діяльність через закордонні юрисдикції. Українські контролюючі та правоохоронні органи ставлять під сумнів легітимність такої структури бізнесу, стверджуючи, що попри закордонну реєстрацію, компанія фактично контролюється з України, отже, податки мають сплачуватися тут. Проте, юристи наголошують, що сама по собі реєстрація бізнесу в іншій державі не є правопорушенням. Ключовим є реальне місце формування доходу та здійснення господарської діяльності, а не формальна адреса.
Засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що коли компанія виконує рейси поза межами України та отримує дохід від фактичної діяльності за кордоном, застосовуються міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Якщо компанія виконує рейси за межами України і формує дохід там, де фактично здійснюється діяльність, у таких випадках застосовуються Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Їхня суть полягає в тому, що один і той самий дохід не може обкладатися податком двічі. Якщо діяльність реально ведеться за кордоном і податок там сплачено, Україна або не має права донараховувати податок, або застосовує обмежену ставку згідно з міжнародною угодою.
– пояснив юрист.
Саме тут і виникає головний конфлікт між бізнесом та Бюро економічної безпеки. Замість глибокого аналізу реальної економічної діяльності компанії, претензії до авіакомпаній часто ґрунтуються на формальному підході: наявність українського бенефіціара чи зв’язку з Україною автоматично призводить до необхідності оподаткування доходу тут. Цей підхід суперечить як принципам міжнародного податкового права, так і судовій практиці.
Такі висновки вимагають серйозної доказової бази: аналізу фактичного управління, бенефіціарного власника, економічної суті операцій, руху коштів. Без цього будь-які претензії виглядають необґрунтованими і, як правило, не витримують судового контролю.
– зазначив Касьяненко.
З початку повномасштабного вторгнення небо над Україною залишається закритим, що змусило значну частину українських авіакомпаній перемістити свою діяльність за кордон. Це стосується не лише виконання рейсів, але й розміщення та обслуговування літаків, персоналу, логістики, взаємодії з іноземними замовниками та фінансових розрахунків. Таким чином, реальний центр генерації доходу об’єктивно знаходиться поза межами України.
Важливо зазначити, що авіакомпанії, як раніше повідомляв УНН, не купують літаки, а використовують лізинг (оренду повітряних суден), що є стандартною світовою практикою для багатьох авіаперевізників через значно нижчу вартість.
Проте, Бюро економічної безпеки вважає, що українські авіаперевізники мають сплачувати податок за лізинг саме в Україні, навіть якщо лізингодавцями є іноземні компанії, а податки вже сплачено за кордоном. Тому, коли літаки експлуатуються за кордоном, рейси виконуються поза Україною, а платежі здійснюються в рамках міжнародних контрактів, спроби БЕБ “прив’язати” весь цей дохід до України потребують вагомого юридичного обґрунтування.
Юрист Дмитро Касьяненко наголошує, що в умовах війни переміщення діяльності за кордон є не схемою ухилення від податків, а вимушеним кроком для виживання бізнесу.
В умовах війни це особливо чутливе питання: українські авіакомпанії фактично не здійснюють польоти в Україні, літаки і діяльність переміщені за кордон, персонал і операції також часто знаходяться поза Україною. І це якраз аргумент на користь того, що дохід формується не в Україні.
– підкреслив він.
Слід додати, що українські авіакомпанії сплачують податки на доходи в Україні, забезпечуючи стабільне надходження валютної виручки до державного бюджету.
Вибірковість правозастосування: ризик для бізнесу
Окремою проблемою залишається питання вибірковості правозастосування. Коли однакові або схожі моделі міжнародної діяльності оцінюються державою по-різному залежно від конкретної компанії, це виходить за межі звичайного податкового спору. Такий підхід створює ризик вибіркового тиску, який може використовуватися як інструмент впливу на бізнес.
Наразі відомо про п’ять українських авіаперевізників, які стикнулися з переслідуванням через нібито несплату податку за лізинг.
Якщо однакові за суттю моделі роботи оцінюються по-різному для різних компаній, це вже не питання податкового права, а питання правозастосування. У таких випадках це часто використовується як аргумент у судах як ознака упередженості або вибіркового тиску.
– зазначив Касьяненко.
Слід зауважити, що слідчі БЕБ виявляють особливу зацікавленість до компаній, які працюють у юрисдикціях Кіпру та ОАЕ, де податкове навантаження є нижчим, ніж в Україні. За словами Дмитра Касьяненка, в Україні ставка податку на прибуток становить 18% та 20% ПДВ, тоді як на Кіпрі корпоративний податок – 12,5%, а в ОАЕ – від 0% до 9% залежно від структури бізнесу. Це часто стає формальним приводом для підозр. Однак, як зазначає юрист, сама по собі більш вигідна податкова юрисдикція не є порушенням.
Для бізнесу критично важливо не просто мати закордонну компанію чи рахунок, а бути готовим довести реальність усієї моделі: де приймаються управлінські рішення, де перебувають працівники, де виконуються контракти, де розташоване майно, як рухаються кошти та яка економічна логіка стоїть за кожною операцією.
На думку юриста, у разі виникнення претензій з боку Бюро економічної безпеки, бізнес не повинен автоматично погоджуватися з ними. Навпаки, такі дії слід оскаржувати та вибудовувати правовий захист, спираючись не лише на українське законодавство, але й на міжнародні Конвенції, які мають вищу юридичну силу.
Що робити бізнесу в такій ситуації – це не погоджуватись автоматично з позицією БЕБ і активно захищатись у правовому полі. Ефективним інструментом є оскарження дій БЕБ у суді, з акцентом на тому, що міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет і застосовуються як норми прямої дії.
– підкреслив Касьяненко.
Він додав, що в суді необхідно доводити реальність іноземної діяльності, факт сплати податків за кордоном, відсутність постійного представництва в Україні та наявність економічної суті операцій. За належної доказової бази, за його словами, такі спори мають перспективу, оскільки суди, як правило, стають на бік бізнесу, коли податкові органи та БЕБ діють формально або виходять за межі своїх повноважень.
Таким чином, спроби донарахування податків українським компаніям, що працюють через іноземні юрисдикції, виходять за рамки звичайної податкової суперечки. Для авіаційного бізнесу, який у період війни був змушений перемістити свою діяльність за кордон, це питання стосується виживання галузі цивільних авіаперевезень. Якщо держава почне трактувати будь-яку міжнародну структуру як потенційну “схему”, не вникаючи у реальний зміст операцій, це стане сигналом не про боротьбу з ухиленням від податків, а про ризик системного тиску на бізнес, який сьогодні і так працює в екстремальних умовах.
Порада від АіФ UA:
Ця новина надає важливу інформацію для українських компаній, які ведуть бізнес за кордоном, особливо в умовах війни. Вона підкреслює необхідність глибокого розуміння міжнародних податкових угод та підготовки до детального обґрунтування своєї операційної діяльності, щоб уникнути необґрунтованих претензій з боку державних органів. Авіакомпанії та інші експортери мають бути готові захищати свої права, спираючись на міжнародне право, що може допомогти зберегти бізнес та сприяти економічному розвитку України.