
Вадим Зукін
операційний директор багатопрофільного медичного центру "Лелека"
Яка обстановка з приватною охороною здоров’я на даний момент, та що спроможна надати Україні підтримка цього русла в осяжному майбутньому?
Відповідно до наслідків опитування Центру Разумкова, серед тих, хто протягом червня 2022 – червня 2023 року звертався до лікаря, понад 60% навідували державні чи комунальні лікарняні установи. До приватних звертались тільки 17% громадян. Окрім того, серед тих, хто уклав декларацію з лікарем, лише 6,5% зробили це у приватних медичних центрах. Разом з тим у тому ж опитуванні з’ясували: у випадку вільного вибору — надати перевагу приватному чи державному лікувальному закладу — майже половина опитаних віддала б перевагу приватному.
Ці відомості вкотре показують, що частина приватної медицини на ринку охорони здоров’я України залишається вкрай незначною. Для більшості громадян державні лікарні залишаються головним постачальником медичних послуг. Водночас, за наявності можливості вибору українці частіше віддають перевагу приватному сектору. Навіть широкомасштабне вторгнення не змінило того факту, що відносини громадян та приватних медичних центрів швидко покращуються.
Яким чином масштабна війна трансформувала медичний ринок в Україні
Широкомасштабне вторгнення зачепило кожного в Україні, відсунуло багато важливих питань у категорію другорядних. На жаль, це також стосується і здоров’я. Профілактичні огляди для багатьох перестали бути першочерговими для, люди почали рідше звертатись до лікарів з незначними захворюваннями, частіше нехтують власним здоров’ям через більш нагальні питання. Знизився запит на окремі напрямки надання медичних послуг — зокрема, пологи, педіатрію. Все це на тлі постійного стресу, котрий точно матиме довготривалий вплив на мільйони людей.
Істотно впливає і те, що мільйони людей змінили місце перебування: евакуювались у межах України або виїхали за кордон. Частина з них втратили зв’язок зі своїми сімейними лікарями, частина — не може дозволити собі якісні медичні послуги. Окремо варто сказати про сотні тисяч українців, які вступили до лав ЗСУ і також часто не мають змоги отримати вчасну діагностику та лікування.
Що це означає для нас в майбутньому? З одного боку, можемо прогнозувати, що попит на медичні послуги збільшиться, коли ситуація стабілізується. З іншого ж — буде істотно більше складних захворювань, хронічних станів та занедбаних випадків через згаяний на діагностування та лікування час.
Зміни у запиті на медичні послуги призвели й до змін у роботі закладів охорони здоров’я. Нові реалії потребують швидкої адаптації та нових підходів. Деякі лікарні об’єднали відділення, скоротили персонал або навіть взагалі переформатували.
Навіть в умовах воєнного стану ринок медичних послуг продовжує видозмінюватись — зокрема, і завдяки медичній реформі. Втім, станом на сьогодні залучення приватних закладів у процес реформи — недостатнє.
Приватні та державні лікарні — переваги для пацієнта
Вже зараз, відповідно до відомостей опитувань, приватний сектор медицини становить помітну конкуренцію державним лікарням. Він привертає до себе увагу значної частини населення України, які готові вкладати кошти у власне здоров’я.
На це є багато причин. Головні з них:
- Більша гнучкість приватних медичних закладів. Відсутність суворої зарегульованості, як у державних лікарнях, дозволяє приватним МЦ бути більш пристосованими.
- Вища результативність. Здебільшого приватні заклади мають кращий менеджмент та націлені на результат, що робить їхню роботу більш результативною.
- Рівень сервісу для пацієнта. Можливість записатись на конкретний час, прозорі умови оплати, відношення до пацієнта — все це впливає на популярність приватних закладів охорони здоров’я.
Водночас державні лікарні мають переваги у охопленні, оскільки вони є в будь-якому населеному пункті. Крім того, вони одержують фінансування від держави, незалежно від власної результативності, можуть купувати дороге обладнання тощо.
Перспективи розвитку приватної медицини в Україні
На сьогодні немає чинних державних програм, які б сприяли розвитку приватного сектору. Так, офіційно приватні медзаклади можуть брати участь у Програмі медичних гарантій.
Проте чинне законодавство забороняє доплати та співплати у приватних медцентрах. Зробити так, щоб частину послуг сплачувала держава, а частину сам пацієнт — неможливо. Хоча дослідження показують, що українці ставляться до цього цілком позитивно: понад 61% опитаних зазначають, що готові доплачувати за якісні медичні послуги. У таких обставинах приватним медичним закладам не залишається нічого іншого, окрім як відмовлятись від участі у Програмі медичних гарантій.
Сама система формування тарифів теж не ідеальна: чинні тарифи НСЗУ покривають тільки саму вартість послуг та певний перелік медикаментів. А всі інші витрати – оплата комунальних послуг, амортизація обладнання тощо – залишаються проблемою самих закладів. Через ці та інші причини кількість приватних медзакладів, які уклали договори з НСЗУ, залишається низькою. Станом на червень 2023 року, на рівні спеціалізованої меддопомоги підписано договори з 1458 закладами, з них лише 82 — приватні лікарні (за даними Центру Разумкова).
Все це спричиняє до того, що ринок приватної медицини зараз розвивається фактично поза межами загальної системи. Це негативно впливає на стан надання медичних послуг загалом. Натомість повноцінна інтеграція приватних медичних закладів матиме багато переваг, особливо у тривалій перспективі.
Це не тільки про підвищення якості надання послуг та рівня сервісу для пацієнтів, але й про розвиток напрямку, створення нових робочих місць, сплату податків.
Більше того, приватна медицина — дуже перспективний напрямок для інвестицій. Вже зараз бачимо успішні приклади, коли приватні українські клініки фінансують або купують закордонні інвестиційні компанії. Після перемоги попит на цей напрямок зросте в рази, тож закладати підвалини для підвищення інвестиційної привабливості України можна і треба вже зараз.
Варто зазначити й те, що сама по собі якісна приватна медицина може стати драйвером розвитку економіки України. Наразі медичний туризм в Україну в основному пов’язаний тільки зі стоматологічними послугами. Проте у майбутньому кількість напрямків могла б суттєво розширитись.
Безумовно, поки в Україні триває широкомасштабна війна, багато питань відійшли на другий план. Зараз ми маємо одне головне завдання — вистояти та перемогти. Проте запит на трансформацію системи охорони здоров’я в суспільстві вже назрів, а реформа заклала хороший фундамент для цих змін. Характер же подальшого розвитку медицини в Україні в основному залежатиме від політики держави щодо розвитку медичної галузі, зокрема і з урахуванням приватних медичних закладів.
