ЄС застерігає від необдуманої енергетичної допомоги: ризик бюджетної кризи зростає
Європейський Союз закликає уряди країн-членів до обачності та обмеженості у наданні допомоги населенню та бізнесу на тлі стрімкого зростання цін на енергоносії. Високопосадовці Євросоюзу висловлюють занепокоєння щодо потенційної нової хвилі інфляції та значного збільшення державного боргу країн-учасниць.
Високопосадовці Європейського Союзу закликають уряди країн-членів до поміркованості у впровадженні заходів для компенсації зростання цін на енергоносії. Вони попереджають, що нинішня криза, спричинена геополітичними подіями, може перерости у серйозну бюджетну кризу, якщо не буде належного контролю над державними витратами. Про це повідомляє видання Financial Times, посилаючись на джерела в УНН.
Ключові моменти
- Обмежені субсидії: Європейська комісія наполягає на тому, щоб будь-які запропоновані енергетичні субсидії, податкові пільги чи обмеження цін були часово та кількісно обмежені.
- Уникнення повторення кризи: Брюссель прагне не допустити повторення сценарію 2022 року, коли надмірні заходи підтримки призвели до стрімкої інфляції та зростання бюджетного дефіциту.
- Міжнародний контекст: Зростання цін на нафту та газ, спричинене загостренням конфлікту на Близькому Сході, вже призвело до подорожчання енергоресурсів у Європі приблизно на 60% та викликало побоювання щодо дефіциту ключових видів палива.
- Ризик нової кризи: Офіційні особи побоюються, що поточна ситуація може спровокувати третю значну економічну кризу для ЄС за останні шість років, після пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
- Державний борг: Співвідношення державного боргу до ВВП у країнах ЄС зросло з 77,8% наприкінці 2019 року до 82,1% у третьому кварталі минулого року, що свідчить про обмежені можливості для нових масштабних витрат.
- Рекомендації ЄЦБ: Президент Європейського центрального банку Крістін Лагард наголосила на важливості цільових заходів для підтримки найбільш вразливих верств населення, але попередила про ризики стимулювання інфляції через надто широкі та відкриті програми підтримки.
- Бюджетні обмеження: Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав до ухвалення лише узгоджених та короткострокових надзвичайних заходів, наголошуючи на обмеженому бюджетному просторі для маневру.
- Позиція Італії: Міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті вважає неминучим пом’якшення Брюсселем правил щодо бюджетного дефіциту, якщо ситуація не покращиться.
- Пропозиція податку: Міністри фінансів Німеччини, Іспанії, Італії, Португалії та Австрії звернулися до ЄС із пропозицією запровадити загальноєвропейський податок на надприбутки енергетичних компаній.
- Досвід Польщі: Польща вже скоротила податки на пальне, плануючи компенсувати це податком на надприбутки енергетичних компаній.
Єврокомісія звертає увагу на необхідність узгодження дій усіх країн-членів та обережного підходу до будь-яких заходів, спрямованих на зниження цін на енергоносії. Водночас, чиновники визнають, що в умовах кризи може виникнути необхідність у короткострокових, але нетипових заходах підтримки, щоб уникнути замерзання населення чи зупинки виробництва.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для громадян України, оскільки події в ЄС безпосередньо впливають на глобальні енергетичні ринки. Розуміння цих процесів допоможе краще орієнтуватися у прогнозах цін на енергоносії та потенційних економічних наслідках для України, а також оцінювати ефективність заходів, які можуть бути вжиті українським урядом для підтримки населення та бізнесу.