-
Алік Сахно
журналіст
У 2024 році TAF Industries досягла прибутку близько $1 млрд. Фото: TAF Industries
За два роки TAF Industries, засновником якої є одесит Олександр Яковенко, розширилася від початкового проєкту з 20 працівників до фірми з тисячею співробітників, продукуючи до 80 000 безпілотників щомісяця. У 2024 році її прибуток перевершив $1 млрд. TAF Industries є однією з трьох українських організацій у глобальному рейтингу лідируючих виробників безпілотників.
В асортименті продукції — розвідувальний дрон “Бабка”, який коштує вчетверо дешевше за аналоги. Фірма розширює горизонти від FPV-дронів до новаторських рішень і проводить переговори про створення виробництв у декількох країнах ЄС.
Про етап становлення та задуми щодо трансформації у міжнародний холдинг в інтерв’ю Delo.ua розповів керівник компанії Володимир Зіновський.
CEO компанії Володимир Зіновський. Фото: TAF Industries
TAF Industries бере свій початок у 2022 році як благодійний фонд “Хвиля-91”. Коли стало очевидно, що волонтерський формат більше не задовольняє потреби та необхідне розширення до комерційної структури?
— Це було зрозуміло з самого початку. Однак, офіційно компанія була сформована у листопаді 2023 року, після перемоги у першому тендері на 50 дронів. Саме в той момент стало зрозуміло, що запити сил оборони швидко збільшуються і без розгортання у формат бізнесу їх неможливо задовольнити.
На початковому етапі TAF отримувала фінансування головним чином від власника Олександра Яковенка. З якими економічними та організаційними труднощами вам довелося зіткнутися?
— Початкові інвестиції були забезпечені за рахунок власних коштів Олександра та підтримки кількох партнерів по бізнесу. Ключовим поштовхом для зростання стали перші державні замовлення з великими авансовими платежами і тривалими термінами реалізації.
Держава вирішила підтримати компанії, спроможні виготовляти сотні дронів власним коштом, і дала їм шанс збільшити обсяги виробництва до десятків тисяч одиниць.
Найбільшою складністю виявилися не фінансові ресурси, а адаптація бізнесу до таких масштабів: ринку не вистачало управлінського і виробничого досвіду, а брак кваліфікованих працівників досі є одним з основних обмежень.
У відкритому просторі з’являються різні дані щодо первинних інвестицій — від $6 млн до $10 млн. Який обсяг капіталу знадобився на старті та наскільки значним був перший державний контракт?
— Конкретні розміри власних інвестицій ми не розголошуємо. Якщо говорити про державні угоди, то перший аванс склав приблизно 2 млрд грн і майже повністю був спрямований на закупівлю компонентів для більш ніж 100 тисяч дронів — і саме це стало відправною точкою, після якої виробництво вдалося налагодити на системній основі.
А підприємницький досвід засновника Олександра, що складає більше 10 років у сфері логістики, допоміг побудувати складні канали постачання, домовитися з китайськими виробниками щодо цін і термінів та забезпечити стабільні поставки, незважаючи на експортні обмеження.
Чому, на вашу думку, держава тоді віддала перевагу саме вам і підписала настільки великі контракти?
— На той час у держави фактично не було вибору: велика потреба в дронах, наявні кошти і звернення до всіх, хто вже був присутній на ринку та готовий ризикнути розширенням. Ми відчували тривогу, оскільки не мали досвіду роботи з такими обсягами, держава також йшла на ризик. Але саме амбіційність і готовність взяти на себе відповідальність дозволили швидко розгорнути виробництво у 2023 році.
У 2024 році TAF Industries досягла прибутків близько $1 млрд. Чи це виключно продаж військової техніки та державні замовлення, чи були й інші джерела прибутку?
— Частково іншим джерелом прибутку є наша компанія BraveTech, яка займається продажем комплектуючих, що складає значну частину надходжень. Ми постачаємо компоненти не тільки для власного виробництва, а й для більшості великих виробників. Раніше це були лише FPV-дрони, а зараз ми також постачаємо компоненти для виробників розвідувальних, ударних крил та іншого.
Які економічні показники очікуєте за підсумками 2025 року?
— Прибуток буде вищим, ніж минулого року. Компанія розширилася, але конкретні цифри поки що не розголошуватимемо.
У 2024 році TAF Industries досягла прибутків близько $1 млрд. Фото: TAF Industries
Хто є вашим головним замовником: держава чи також фонди та інші зацікавлені сторони?
— Наш основний партнер — держава. Але в різних формах: як великі централізовані замовлення через прямі продажі підрозділам за бюджетні кошти. Продажі фондам також є, але їх обсяги не можна порівняти з державними замовленнями.
На початку 2025 року ви планували виробляти 40 тис. FPV на місяць, зараз — 80 тис. Що стало найбільшою перешкодою під час такого росту?
— Найбільші труднощі виникали із замовленням компонентів. При плануванні виробництва 40 тисяч одиниць ми замовляли комплектуючі завчасно, враховуючи терміни доставки. Через це іноді потрібно було змінювати постачальників і розробляти тимчасові конфігурації, зберігаючи при цьому якість кінцевого продукту.
Чи вирішувалися ці питання за дні або тижні?
— Виробництво не припинялося жодного дня. Деякі компоненти доставлялися оперативно, інші — довше. Наприклад, рами закуповували і складали у напівфабрикати, поки очікували на інші деталі.
Перевищили план з виготовлення дронів удвічі. Фото: TAF Industries
Це знижувало ефективність, тому що налагоджений процес виробництва передбачає готові вироби, а тут частина складів була зайнята напівфабрикатами. Доводилося залучати додаткові ресурси і приймати нестандартні управлінські рішення.
На даний момент TAF Industries вже придбала інші підприємства, але зазвичай викуповує не 100% компаній, а 51–60%. Чому ви обрали саме таку модель і що трапляється з керівництвом і командами після інтеграції в TAF?
— Наш основний принцип — залишати засновників у структурі бізнесу та забезпечувати їм сильну економічну мотивацію. Особа, яка створила продукт, повинна продовжувати його розвивати.
Приєднуючись до компанії, ми в першу чергу надаємо ресурси для розширення: фінансування, експертні знання з кодифікації, сертифікації, виробництва та продажів. В результаті перспективна технологія швидше і в більших обсягах потрапляє на передову.
Наша концепція проста: продавши частину, засновник отримує доступ до великих обсягів, де навіть менша частка приносить більше прибутку, ніж 100% у малому бізнесі. Разом з тим, ми усуваємо головний бар’єр — нестачу досвіду у сфері масового виготовлення та управління каналами поставок, необхідного для переходу від невеликої кількості прототипів до тисяч і сотень тисяч виробів.
Чи не виникає розфокусування через багатопродуктову модель?
— Дійсно, тому ми розбудовуємо холдингову структуру: кожен напрямок уніфікований за корпоративними стандартами та забезпечений підтримкою бек-офісу, проте зосереджується на своєму унікальному продукті.
Цього року ми зіткнулися з труднощами через різке розширення асортименту дронів — від носіїв і ретрансляторів до Middle Strike та інтерсепторів. Не вистачало команд для всіх нових продуктів, і це призвело до тимчасового сповільнення розвитку. З цієї причини ми змінили стратегію: запускаємо нові продукти тільки тоді, коли є повністю сформована команда, щоб не погіршувати стан поточних продуктів.
Враховуючи великий масштаб, чи часто нестача кадрів обмежує виробничі плани?
— Ми плануємо розширення і заздалегідь набираємо персонал, беручи до уваги, що цей процес відбувається досить повільно через перевірку безпеки. Кожного кандидата ми прискіпливо відбираємо, тому затримки виникають не через брак розробників або технологів, а через труднощі з пошуком вузькопрофільних фахівців.
В Україні таких спеціалістів небагато, і більшість з них вже працює в інших фірмах. Ми прагнемо уникати кадрових воєн, проте іноді необхідно переманювати окремих спеціалістів, так само як і інші підприємства переманюють наших.
Раніше Олександр зазначав, що заробітна плата фахівців на перенасиченому ринку може досягати $10–14 тисяч. Чи справді це так, і чи збільшуються вони зараз?
— Темпи зростання вже не такі швидкі, як раніше, коли зарплати змінювалися щомісяця. Зазначені $10–14 тис. — це орієнтовний показник для вузькопрофільних фахівців з урахуванням нестачі кадрів і масштабів бізнесу.
Ми намагаємося стримувати надмірне зростання, щоб підтримувати прозорі та стабільні відносини з командою: запобігати ситуаціям, коли обіцянки розходяться з можливостями компанії через зміни на ринку.
А якими компетенціями повинен володіти спеціаліст, щоб отримувати таку зарплату?
— Потрібні унікальні навички, які рідко зустрічаються на ринку. Наприклад, R&D-фахівці з досвідом розробки ударного крила або FPV-дронів є рідкістю. Знання FPV як хобі або вміння літати не забезпечують необхідних технічних навичок для розробки.
Те ж саме стосується і управлінців: більшість С-Level менеджерів звикли працювати у стабільному цивільному бізнесі. У MilTech-проєктах, особливо під час війни, стандартні підходи не працюють. Тут будь-яка локація може бути знищена через обстріли за один день.
Такі особливості стосуються майже всіх сфер: логістики, виробництва, маркетингу. Наприклад, маркетолог, який ніколи не працював з військовою аудиторією, не зможе одразу показати ефективні результати.
А яка наразі загальна кількість співробітників у компанії?
— Існують певні питання безпеки, але ми можемо говорити про цифру близько тисячі співробітників.
На вашу думку, що є головним фактором успіху для defense-продукту?
— Перший і основний фактор — доступність і масштабованість. Можна розробити ідеальний дрон за $10 тисяч, але якщо його неможливо швидко виробляти у великих кількостях, він не матиме впливу на хід бойових дій.
Яскравий приклад — наш розвідувальний дрон “Бабка” вартістю близько $3 тисяч. Після оголошення ціни більшість технічних питань зникає, оскільки він дозволяє виконувати ті ж завдання, що й рішення за $20–30 тисяч.