
В середині липня 2025 року Україна адресувала Європейській комісії прохання про відстрочку від СВАМ / Freepik
З 1 січня в межах Євросоюзу вступає в дію прикордонний механізм регулювання вуглецевих викидів, який передбачає оплату за вуглецевий відбиток імпортованих товарів під найменуванням СВАМ. Починаючи з сьогоднішнього дня, імпортери в ЄС будуть купувати дозволи, вартість яких корелює з ціною викидів CO₂ у процесі виготовлення імпортованих товарів, повідомляє Delo.ua.
СВАМ (англійською Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейський збір на ввезення продукції, під час випуску якої виділяється значна кількість CO₂ (наприклад, сталі, цементу або електроенергії). Його було введено в рамках “Європейської зеленої угоди”, щоб спонукати промисловий сектор ЄС швидше переходити до більш екологічних технологій. Концепція проста: європейські підприємства витрачають значні кошти на екологічні норми, а імпорт з країн без таких норм — ні. Отже, СВАМ має збалансувати умови, щоб виробники в ЄС не поступалися в конкуренції дешевшому імпорту. Цей механізм було розроблено Єврокомісією у 2019-2020 роках та затверджено у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна направила до Єврокомісії прохання про відкладення застосування СВАМ для українських експортерів, разом з усіма потрібними для цього документами. Однак, станом на 1 січня, відповідне рішення в Брюсселі так і не було прийнято. Отже, з початку року українські компанії при експорті до ЄС будуть зобов’язані сплачувати “вуглецевий податок”.
СВАМ може обійтися Україні в $3,6 млрд щорічно
За оцінкою Федерації роботодавців України, у 2023 році український експорт товарів до ЄС, на які поширюється CBAM, склав $3,6 млрд — це 9,9% від загального обсягу експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄС було направлено 78,3% українського експорту електричної енергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів і металопродукції; 86,5% експорту цементу і цементних клінкерів; а також 90,0% експорту мінеральних добрив.
Вже в перший рік дії обмежень ВВП України може скоротитися на 4,8%, а експорт продукції до ЄС — на 7,8%. При цьому, податкові надходження до бюджету зменшаться на $2,8 млрд на рік, а через зниження економічної діяльності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Більше того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати робочих місць можуть досягти майже 120 тис., а податкові надходження знизяться на $3,6 млрд.
Окрім прямих ризиків, бізнес також бачить непрямі загрози, пов’язані із закриттям європейського ринку для імпортерів з інших країн. У такому випадку ці постачальники будуть шукати альтернативні ринки для продажу, і одним з них може стати український ринок.
