Рада ухвалила оновлені норми для екологічної енергетики: зміни

Верховна Рада прийняла проєкт закону №13219, спрямований на поліпшення конкурентоспроможності у сфері генерації електроенергії з поновлюваних джерел. Документ сприяє скороченню залежності від горючих копалин та розширенню національного виробництва “екологічної” енергії.

Рада схвалила нові правила для "зеленої" енергетики: що передбачається

Верховна Рада затвердила повністю проєкт закону №13219, котрий націлений на покращення змагальних умов виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, проінформували у парламенті та надали роз’яснення у Міненерго, пише УНН.

Деталі

Як повідомляється, документ має на меті зменшити залежність від викопного пального та розбудовувати власне виготовлення “зеленої” енергії – геліоенергії, вітрової, гідроенергії та інших альтернативних ресурсів.

Документ, зокрема, визначає норми “екологічних” аукціонів для підтримки компаній, які будуть зводити та приєднувати об’єкти відновлюваної енергетики.

Згідно з відомостями Міненерго, закон передбачає:

  • впровадження підтримки переможців аукціонів з відновлюваної енергетики у форматі “чистої” ринкової винагороди (FiP) замість угод на різницю (CfD);
    • продовження терміну дії «зелених» аукціонів до 31 грудня 2034 року на відміну від раніше встановленої дати – 31 грудня 2029 року;
      • послаблення фінансового тягаря на учасників “екологічних” аукціонів;
        • більшу свободу дій у формуванні лімітів.

          Закон, як вказується, також впроваджує сучасні підходи з енергозбереження та узгоджує ринок з європейськими нормами.

          Прийняття проєкту закону утворює нові обставини для відновлення інвестиційної активності у секторі ВДЕ і закладає фундамент для запуску нових торгів та розширення проєктів відновлюваної енергетики в Україні, зазначили у Міненерго.

          Також парламент проголосував інший “енергетичний” закон – підтримав у першому читанні проєкт закону №14067 щодо розвитку дієвого та сталого централізованого теплопостачання.

          “Це рішення закладає основу для систематичної модернізації тепломереж і поступового впровадження індивідуальних теплових пунктів у будівлях, під’єднаних до централізованого теплопостачання”, – пояснив віцепрем’єр-міністр з відбудови – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у соціальних мережах.

          За попередніми розрахунками, відмітив він, їхня установка дозволяє скоротити витрату тепла на 15-30%, зменшити втрати в мережах та збільшити якість послуг для людей.

          “Закон передбачає поступове введення ІТП – через три роки з моменту набуття ним чинності. Для будинків, де ІТП вже встановлені або де відсутня технічна можливість для монтажу, додаткових вимог не передбачено”, – роз’яснив Кулеба.

          No votes yet.
          Please wait...

          Залишити відповідь

          Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *