## Посівна-2026: Якими будуть витрати українських аграріїв у новому сезоні?
Підготовка до нового сільськогосподарського сезону 2026 року в Україні стикається з низкою викликів, які неминуче позначаться на собівартості майбутнього врожаю. Основними чинниками зростання витрат називають подорожчання пального, дефіцит певних видів добрив, нестачу кваліфікованих кадрів та перебої з енергопостачанням. Ці фактори суттєво впливають на фінансовий стан аграрних підприємств.
Експерти попереджають: цьогорічна посівна кампанія буде значно дорожчою. Можливість пересіву посівів потребуватиме додаткових інвестицій у насіння та виконання робіт. Зростання цін на пальне та обмежена доступність певних добрив збільшують вартість ресурсів. Кадровий дефіцит змушує підвищувати витрати на оплату праці, а нестабільне енергопостачання призводить до додаткових витрат на електроенергію та використання генераторів.
Старт посівної кампанії 2026 року в Україні відбувається в умовах поєднання ресурсних та безпекових ризиків. Ці фактори можуть вплинути як на оперативність польових робіт, так і на кінцеву собівартість аграрної продукції. Серед ключових викликів аграрії визначають можливе подорожчання пального через загострення ситуації на Близькому Сході та потенційні логістичні проблеми з імпортними поставками енергоносіїв, особливо в періоди максимального навантаження.
Проблеми з забезпеченням аграріїв мінеральними добривами залишаються актуальними. На ринку відчувається напруження через скорочення внутрішнього виробництва та ускладнення логістики імпорту. Крім того, існують обмеження для певних видів добрив. Зокрема, аграрії стикаються з нестачею аміачної селітри для весняного підживлення, а імпорт великими морськими партіями ускладнений з міркувань безпеки.
Непередбачувані погодні умови також додають невизначеності. Нерівномірний сніговий покрив та значні перепади температур підвищують ризики для озимих культур. У деяких регіонах спостерігається надмірне зволоження та підтоплення полів, що ускладнює оцінку стану посівів та прийняття рішень щодо можливих пересівів. Водночас аграрний сектор відчуває нестачу кадрів через мобілізацію та обмежені можливості бронювання, що може перешкоджати виконанню робіт в оптимальні агротехнічні терміни.
Про ключові тенденції цьогорічної посівної журналісти УНН поспілкувалися з генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем.
Посівна-2026: Актуальні дані та прогнози
Згідно з даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, посів озимих культур під урожай 2026 року переважно відбувся восени 2025 року. Станом на 28 листопада 2025 року було засіяно 6,429.9 тис. га озимих культур, зокрема: озима пшениця – 4,692.8 тис. га, озимий ячмінь – 586.1 тис. га, озиме жито – 66.3 тис. га, а також озимий ріпак – 1,084.7 тис. га.
Аналізуючи актуальні дані Державної служби статистики та інформацію Української зернової асоціації, ситуація з посівами в Україні станом на березень 2026 року виглядає наступним чином:
Площі під пшеницею у 2026 році прогнозуються на рівні 5 250,0 тис. га, що на 36,6 тис. га більше порівняно з 2025 роком (+0,7%). Ячмінь також демонструє зростання: 1 400,0 тис. га проти 1 390,4 тис. га торік (плюс 9,6 тис. га, +0,7%).
Натомість, прогнозується скорочення посівів кукурудзи до 4 400,0 тис. га з 4 575,2 тис. га у 2025 році (мінус 175,2 тис. га, -3,8%).
Посіви соняшника також зменшаться до 5 000,0 тис. га з 5 222,0 тис. га (мінус 222,0 тис. га, -4,3%). Ріпак зазнає найрізкішого падіння у відсотковому вираженні: 1 084,7 тис. га проти 1 216,8 тис. га (мінус 132,1 тис. га, -10,9%).
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, оцінюючи очікуваний обсяг посівів за поточної ситуації, прогнозує показник на рівні 22 – 22,5 млн га. Однак, сама посівна кампанія буде дорожчою порівняно з попереднім роком через потенційні пересіви, обмеження в ресурсах та зростання витрат на енергетику.
Пальне: ризики подорожчання та локальні загрози дефіциту
Одним із головних чинників, що впливатимуть на посівну-2026, є зростання вартості пального, зумовлене подіями в Перській затоці та бойовими діями на Близькому Сході.
Частина іранської нафти зникає з ринку, відбуваються спроби блокування маршрутів танкерів.
– зазначає експерт.
Хоча наразі в Україні не спостерігається різкого стрибка цін на пальне, експерт вказує на тенденцію до подорожчання та потенційні логістичні ризики для імпортних поставок. Особливу увагу слід приділити забезпеченню південних регіонів енергоносіями завчасно, враховуючи початок польових робіт. Дефіцит пального в критичні періоди може призвести до зростання цін через конкуренцію та ускладнення логістики, що збільшить витрати фермерів.
Мінеральні добрива: падіння виробництва та вузькі місця імпорту
Другим ключовим фактором, на який вказує спікер УНН, є напружена ситуація з мінеральними добривами. Це пов’язано зі зниженням обсягів внутрішнього виробництва внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі.
Два основні хімічні комбінати, що працюють відносно стабільно (“Рівнеазот” і “Черкасиазот”), функціонують на 30-40% потужності, а подекуди й менше, з вимушеними зупинками. Внаслідок цього Україна виробляє менше 2 мільйонів тонн добрив, тоді як у попередні роки цей показник був значно вищим.
– пояснює ситуацію Павло Коваль.
Для розуміння масштабу дисбалансу, експерт наводить довоєнні дані: у 2021 році споживання добрив сягало майже 8,5 мільйонів тонн, а на 2022 рік планувалося імпортувати 9-9,2 млн тонн. Це критично важливо для продуктивності, адже вищі норми живлення були однією з причин рекордного врожаю зерна у 2021 році (107-110 млн т).
Особливу стурбованість викликає дефіцит азотних добрив для ранньовесняних робіт. Аграрії стикаються з нестачею аміачної селітри для підживлення посівів по крижаній кірці. Причина полягає в тому, що аміачна селітра є вибухонебезпечною речовиною, і військові заборонили її імпорт корабельними партіями. Обговорюється можливість імпорту альтернатив, таких як вапнякова селітра, але втрата часу та необхідність швидкого прийняття рішення стають критичними.
Навіть у разі прийняття рішень щодо імпорту, залишається безпековий аспект: військові побоюються підміни вантажів, а українські порти перебувають під постійними обстрілами. Щоб уникнути руйнувань портової інфраструктури, розглядаються альтернативні канали постачання. Однак, залізничні перевезення з ЄС та автотранспортні партії означають дорожчу та повільнішу логістику через обмежені тоннажності.
В умовах такої конфігурації господарства змушені шукати виходи, зокрема, користуватися іншими видами добрив, такими як карбаміди та сульфати амонію. Однак, запаси цих речовин також недостатні для задоволення потреб аграріїв. Це призводить до подвійного ефекту: одні господарства переходять на дорожчі або менш зручні продукти, інші – потенційно зменшують норми внесення, що зсуває ризики в бік зниження врожайності та якості.
Погода та стан озимих: вплив на урожай-2026
Третій блок ризиків у 2026 році, за словами експерта, пов’язаний із метеоумовами. Недостатньо сніжна зима з перепадами температур створила крижану кірку на озимих культурах. Прогнозовані нічні заморозки та денні потепління підвищують ризик втрат.
Була доволі засушлива осінь під час сівби озимих та непроста зима з нерівномірним сніговим покривом. Перепади температур сформували крижану кірку на озимих культурах. Прогнозовані нічні заморозки та денні потепління підвищують ризик втрат.
– пояснює аграрний експерт.
Хоча ситуація по країні ще не є критичною, експерт вказує на поріг, після якого проблема стає системною: якщо слабкими або втраченими будуть 10-15% ранніх посівів, виникне необхідність у пересіві. Ключовим ризиком є не лише втрата озимини, а й обмежене часове вікно для прийняття рішення та повторні витрати на насіння, пальне, добрива і роботу техніки.
Окремою проблемою, яка може проявитися згодом, є підтоплення полів під час відлиги на мерзлому ґрунті. У Полтавській, Харківській, Кіровоградській та Сумській областях спостерігається значне перезволоження. Оцінка стану озимини під водою потребуватиме кількох тижнів, що знову ж таки створює невизначеність для економіки господарств: рішення щодо пересіву відкладається, тоді як ресурси необхідно планувати вже зараз.
Кадровий дефіцит: фактор, який неможливо повністю компенсувати
Ще одним чинником, що визначатиме темп цьогорічної посівної, є нестача робочих рук.
Складність виникатиме з персоналом через мобілізацію та бронювання. Вже зараз відчувається нестача працівників за всіма посадами.
– зазначає Павло Коваль.
Експерт наводить приклади, коли через брак робочої сили в західних областях навіть вирубуються сади. Проблема проявляється в логістиці, елеваторному сегменті та під час збиральних робіт. Кадровий голод, своєю чергою, загрожує уповільнити темпи посівної, що неминуче позначиться на якості та кількості майбутнього врожаю.
Весною день рік годує. Якщо втратити весняний день, то можна втратити врожай.
– застерігає аграрний експерт.
Навіть за умови готовності господарств платити більше, людський ресурс неможливо збільшити миттєво. Пікове навантаження, коли необхідно одночасно висівати всі культури, підвищує ризик технічних та організаційних збоїв.
Посівна-2026: базовий сценарій та вплив війни
За базовим сценарієм, генеральний директор УКК Павло Коваль очікує, що обсяги посівів у 2026 році будуть близькими до торішніх.
“Ми засіємо 22 – 22,5 мільйони гектарів, якщо не буде різких змін на лінії фронту”, – прогнозує він.
Водночас експерт відверто говорить про ризики відступу або зміни лінії фронту, що може вплинути на посівні площі. Територіальні обмеження не лише зменшують площу, але й змінюють планування фінансів, техніки та закупівель, оскільки частина витрат вже зроблена до того, як поле стає недоступним.
Структура посівів у 2026 році: очікувані культури
Співрозмовник УНН не прогнозує радикальних структурних змін у посівах, але допускає корекцію, якщо зійдуться два чинники: проблеми з ресурсами та стан озимих культур після зимівлі.
За оцінкою експерта, в Україні вже посіяно понад 6,5 мільйонів гектарів озимих культур – пшениці, ячменю, ріпаку.
Якщо виходити з 22 мільйонів гектарів загальної посівної площі, залишиться ще близько 16 мільйонів гектарів, які потрібно засіяти: приблизно 5 млн га соняшнику, 4 млн га кукурудзи, 180-200 тис. га цукрових буряків.
– наводить конкретні цифри Коваль.
Як “страхові” варіанти експерт називає пізні культури, якими можна буде пересівати проблемні площі.
Це соя, кукурудза, можливо, навіть гречка, враховуючи, що частину площ доведеться вводити в роботу пізніше через стан озимих або необхідність переорювати незібрані минулорічні культури.
– перелічує генеральний директор УКК.
Додатковим аргументом на користь пізніх культур у 2026 році є так званий “хвіст” минулого сезону – частина врожаю, що залишилася в полях та збирається зараз, де це можливо.
Вартість посівної-2026 для України
Павло Коваль у коментарі УНН не приховує: посівна кампанія цього року буде дорожчою. Причини:
- Пересіви означають подвійну потребу в насінні та, відповідно, подвійні витрати.
- Ризики щодо пального та дефіцитних добрив призводять до зростання цін на ресурси.
- Дефіцит кадрів змушує дорожче утримувати персонал.
- Перебої в енергетиці збільшують витрати на електроенергію та генератори.
Для ринку це означає, що у 2026 році дешевої посівної не буде, навіть якщо уникнути різких форс-мажорів. Витрати будуть або частково закладені в закупівельні ціни на сировину (зернові, олійні), або зменшать фінансовий запас міцності господарств. В умовах активних бойових дій, що тривають в Україні, другий варіант є більш ризикованим, адже саме ліквідність часто визначає, чи зможе аграрій закупити ресурси в піковий момент та виконати роботи вчасно.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських аграріїв, оскільки вона детально окреслює ключові виклики та ризики, пов’язані з посівною кампанією 2026 року. Розуміння факторів, що впливають на зростання витрат (пальне, добрива, кадри, енергетика), а також аналіз прогнозів щодо обсягів посівів та структури культур, дозволить сільгоспвиробникам краще планувати свої ресурси, оптимізувати витрати та шукати шляхи мінімізації потенційних збитків. Це допоможе зберегти фінансову стійкість господарств та забезпечити продовольчу безпеку країни.