Фінансовий аналітик Сергій Фурса роз’яснив коливання курсу гривні сезонністю та діями НБУ. Він рекомендує українцям не поспішати до обмінних пунктів, а розглянути ОВДП з річною ставкою 16%.
Після новорічної перерви коливання курсу гривні стало предметом обговорення не тільки у професійних економічних колах, але й у мас-медіа та українському суспільстві в цілому. Що очікує на національну валюту та чи є небезпеки, що люди найближчим часом будуть “атакувати” обмінні пункти, УНН запитали у фінансового аналітика та економічного фахівця Сергія Фурси.
Деталі
Він підкреслює: поточні зміни не слід характеризувати як значне падіння чи знецінення гривні, оскільки мова йде про короткочасну амплітуду, яка не змінює основної картини.
За словами експерта, головна причина коливань криється у сезонності, яка виявлялася ще до повномасштабної війни.
У нас зазвичай є сезонність. Механіка проста і давно відома фінансистам: наприкінці року бюджет “доливає” економіку гривнею через закриття програм та виплат, оскільки відбуваються витрати плюс 13-та зарплата працівникам бюджетної сфери. У фінансову систему потрапляє багато гривень. Ну, і природно, що частково вони спрямовуються на валютний ринок
– зазначає Фурса.
Фінансовий аналітик зауважує: збільшений попит на валюту на початку року в цьому контексті зовсім не аномалія, а щорічний повторюваний сценарій.
Сергій Фурса також акцентує увагу на тому, що в Україні зараз НБУ – це головний регулятор курсу. Тому останній утримується на тому рівні, на якому “його хоче бачити Нацбанк”.
З цього витікає дві важливі речі.
Перша: значні “незалежні” коливання курсу обмежені інструментами регулятора та обсягом резервів.
Зараз резерви Нацбанку на рекордному рівні
– констатує експерт.
Друга: Нацбанк навмисно привчає ринок до більших змін, щоб не створювати ілюзію вічної стабільності.
НБУ обіцяв давати більшу амплітуду… щоб люди не звикали до того, що курс стабільний, оскільки це шкідливо
– роз’яснює фінансовий аналітик.
На пряме питання, чи можна розглядати ситуацію з гривнею як початок нової курсоутворюючої політики фінансового регулятора, Сергій Фурса відповідає однозначно:
Ні, це не початок чогось нового
– відповів він.
Окремо експерт акцентує на тому, що наразі немає фінансової логіки прогнозувати основний курс гривні на найближчі тижні, оскільки 2% зміни валютного курсу ні на що суттєво не можуть вплинути.
Продовжуючи тему прогнозів, Фурса зазначає, що наразі за основний прогностичний критерій слід брати курс долара.
У нас орієнтир курсу рівня долар, а курс рівня євро через крос-курс долар-євро. Тобто євро для внутрішньої курсової логіки часто є похідною змін на парі EUR/USD
– аргументує свою позицію фінансовий аналітик.
Валютний орієнтир до кінця року він визначає так:
Беремо 44 гривні за долар, десь біля цієї позначки. Можливе послаблення гривні може бути від 42,3 до 44 гривень. У поточній ситуації це скоріше плавна траєкторія, ніж обвал, але вона прямо вказує ринку: поступове послаблення в межах декількох відсотків може бути основним сценарієм
– заявив він.
Також Сергій Фурса звертає увагу на те, що для курсу критичним залишається не стільки торгівельний баланс чи паніка населення біля обмінних пунктів, скільки стабільність зовнішнього фінансового контуру. І тут риторика вже не про коливання “вправо-вліво”, а про чіткі межі.
Якби раптом зовнішня допомога припинилася, (якщо Україна, наприклад, провалить програму МВФ) і враховуючи те, що до програми МВФ прив’язане все фінансування… Ми (мається на увазі держава – ред.) не можемо собі дозволити будь-яких рухів, які призведуть до втрати зовнішнього фінансування
– підкреслює він.
На практиці для пересічних покупців та українського бізнесу все, що відбувається з гривнею від Нового року, означає наступне: якщо очікуване річне послаблення курсу помірне, а гривневі інструменти дають високу ставку, бажання “тікати у валюту” зменшується.
Саме тому Фурса радить українцям не бігти до обмінних пунктів, а краще подумати над придбанням за наявні кошти ОВДП, річна відсоткова ставка на які становить 16%. Оскільки, коли населення та бізнес не збільшують валютний попит бажанням придбати банкноти “про запас”, регулятору дешевше утримувати керовану траєкторію, а курс менше реагує на інформаційні зміни.