Уряд готує ухвалу про запровадження надзвичайного стану в енергетичній сфері для оперативного реагування на пошкодження та брак потужностей. Це узаконює наявну ситуацію, забезпечуючи швидкі відновлювальні заходи та охорону інфраструктури.
Рада міністрів України готує вердикт щодо введення екстреної ситуації в енергетичній галузі України. Більше інформації про те, що передбачає дана ініціатива і як позначиться на звичайних користувачах, повідомив журналістці УНН фахівець з енергетичних питань Михайло Гончар.
Деталі
Критична ситуація в енергосекторі означає, що держава переходить в режим максимально швидкого реагування на руйнування та недостатність генеруючих потужностей, зауважує експерт. Головна ціль – створити передумови для негайних відновлювально-ремонтних робіт.
Зрозуміло, що обстановка і без відповідного рішення виглядає критичною. Це, по суті, узаконення де-юре існуючого стану де-факто, хоча відповідного законодавчого врегулювання в нас немає. Акцент робиться на те, щоб створити режим найбільшого сприяння здійсненню ремонтно-відбудовних робіт в пошкодженій енергосистемі та додаткових заходів з метою охорони критичної інфраструктури та громадян в умовах збільшення росією навмисних ударів з ураження важливої інфраструктури
– пояснює експерт з питань енергетики Михайло Гончар.
Фахівець підкреслює, що поточний стан енергосистеми – це вже не тільки результат останніх обстрілів, але це “накопичувальний” ефект тих атак по енергетичній структурі, які відбувалися протягом останніх 4 років війни. В таких обставинах першочерговим завданням стає збереження функціональності Обʼєднаної енергомережі України, відбудова (де це можливо) пошкодженої генерації та енергозабезпечення важливих споживачів.
Критичний стан не передбачає автоматично менше електроенергії. Його вводять внаслідок дій агресора, коли пошкодження енергосистеми загрожує критичними наслідками. Найперше важливо, щоб звести до мінімуму наслідки для оборонно-промислового комплексу, Сил оборони України, залізничної логістики
– відзначає Гончар.
А для городян, надзвичайна ситуація означає збереження обмежень, які вже діють. Також, в таких умовах графіки відключень можуть не функціонувати стабільно, а рішення про обмеження приймаються в ручному режимі в залежності від стану мережі, роз’яснює експерт. Тим не менш, ситуація суттєво відрізняється від регіону до регіону, а найбільший дефіцит спостерігається у великих містах, зокрема в столиці, де найбільший попит на електроенергію.
Обмеження вже настали. Ми спостерігаємо екстрені відключення, графіки фактично не працюють. Це буде зберігатися, тому що система нестійка. Київ – найбільший споживач електроенергії і ніколи не мав достатньо власної генерації
– каже експерт.
За словами Михайла Гончара, критична ситуація також надає владі розширені можливості для швидких рішень. Те, що за звичайних умов тривало б тижнями, зараз має вирішуватися за години, щоб уникнути аварій і колапсів.
Коли система нестабільна, необхідні дуже оперативні рішення з точки зору, кого відключити, кого підключити, як змінити цю чергу. Наприклад, от в Києві не працює електротранспорт наземний, метро працює, а трамваї, тролейбуси не працюють. Зрозуміло, що це створює цілу низку незручностей. Але запустивши, наприклад, автотранспорт, це означає додаткове навантаження на енергосистему, де потужності і так не вистачає. Це загрожуватиме тоді аваріями вже не внаслідок ракетного чи дронового удару, а внаслідок перевантаженості системи й аварій внаслідок перевантаження функціонуючих потужностей. У таких випадках має бути прийнято дуже швидке відповідне рішення
– пояснює він.
Термін дії надзвичайного стану зараз спрогнозувати неможливо. Він залежить від наступних дій ворога, технічного стану обладнання та погодних умов, зазначає експерт.
Ніхто не знає, скільки це триватиме. Можливо, стане легше, коли пройде пік морозів за пару тижнів або навесні, коли зросте генерація від сонця. Але це лише припущення. У будь-якому разі весна перемагає, а ми маємо памʼятати, що захисникам України на лінії фронту на порядок складніше, ніж містянам в прохолодній київській квартирі
– підсумував Михайло Гончар.