Житловий орендний сектор в Україні реагує на події всередині країни, з регулярним “затишшям” у січні-грудні та червні-травні, котрі є найбільш сприятливими відрізками часу для пошуку. Однокімнатні апартаменти у новобудовах лишаються найбільш коштовними, а західні області фіксують найвищі розцінки внаслідок війни.
Ринок найму житла в Україні продовжує бути одним із найбільш сприйнятливих до подій всередині країни. Збройний конфлікт, переміщення людей і сезонні коливання встановлюють вартість значно оперативніше, аніж будь-які економічні передбачення. Чого чекати тим, хто винаймає, у прийдешньому році та коли вигідніше підшукувати квартиру – про це УНН повідала президентка об’єднання експертів із нерухомого майна України Лариса Ставинога.
Прогнозувати зміни цін на оренду на рік вперед зараз надзвичайно важко, тому що ринок функціонує в режимі безупинної адаптації та відповідає на кожну зміну, котра відбувається в державі, зазначає експерт. Разом із тим, наприкінці року помічається звичне сезонне “затишшя”.
Сьогодні трішки ринок оренди трохи припинив зростання. Для грудня та для січня це цілком нормальне явище, тому що це так звані “сезонні коливання”, якщо аналізувати його впродовж декількох років, то ви побачите ці всі паузи в році, коли ринок гальмує, а потім він починає набирати обертів знову
– пояснює президентка об’єднання експертів із нерухомого майна України.
З її слів, на початку року більш активною стає добова оренда житла, тоді як довготривалі договори відкладаються.
У період грудень-січень, як правило, дуже активна оренда на добу, а довготривала оренда ні. Якщо ми говоримо про фізичну особу – вона хоче десь зустріти Новий рік, вона не хоче у цей час ніяких змін у своєму житті, таких кардинальних
– підкреслює Ставинога.
Одначе, якщо говорити про довгострокову оренду, то найбільш популярним і водночас найбільш дорогим сегментом залишаються однокімнатні квартири в нових житлових комплексах. Особливо – в закритих ЖК із власною інфраструктурою та зручним транспортним доступом, каже Ставинога. Навіть за сьогоднішніх умов ціни в цьому сегменті лишаються високими.
Однокімнатна квартира в новобудові може коштувати 17-19 тисяч гривень, а в окремих ЖК – навіть 25-27 тисяч. Це будинки з генераторами, ліфтами, водою і власною інфраструктурою, де людина може жити місяцями, не виходячи за межі комплексу
– зауважує експерт.
Натомість квартири в будинках, побудованих до 2000-х років, лишаються доступнішими. А ціна може змінюватись в залежності від місця розташування та стану житла, але в середньому нижча майже вдвічі, ніж у новобудовах.
Панельні будинки чи хрущовки коштують 10-13 тисяч гривень. Якщо є енергохаб, вода і тепло, може бути 14 тисяч. Маленькі гостінки здаються за 8-9 тисяч, а кімнати – в середньому по 5 тисяч гривень
– каже президентка об’єднання експертів із нерухомого майна України.
А пік цін, за словами фахівця, демонструють саме західні регіони України. Головною причиною такого підйому лишається війна та вимушене переміщення людей.
Ситуація в західних регіонах штучно сформована воєнним станом. Є попит – є висока ціна. Якщо люди готові платити більше, власник обирає вигіднішу пропозицію. Це базовий закон ринку
– пояснює Ставинога.
Ще один фактор – падіння попиту на високі поверхи через війну. Питання безпеки все частіше стає вирішальним при виборі житла, що впливає на ціни навіть в межах одного будинку.
Сьогодні квартири на високих поверхах можуть коштувати на третину дешевше, ніж на нижчих. Люди шукають можливість швидко дістатись укриття, і власники змушені знижувати ціни
– каже Ставинога.
Щодо найбільш вигідного часу для оренди, то найнижчі розцінки традиційно припадають на зиму та кінець весни – початок літа.
Грудень-січень і травень-червень – це періоди, коли вигідніше підшукувати житло. А вже з середини липня ринок пожвавлюється і ціни знову підуть вгору
– пояснює експерт.
Окреме питання – збільшення орендної плати протягом року. Рієлтор Віктор Несін підкреслює, що найчастіше власники зобов’язуються не змінювати ціну щонайменше шість місяців, що фіксується в договорі. Подальше збільшення – предмет домовленостей між сторонами.
Це не обов’язок, а домовленість. Як правило, в договорі прописують, що протягом шести місяців ціну не піднімають. Далі – як домовляться. У цивілізованих країнах договір – це закон
– підкреслює рієлтор.
А щодо змін цін на оренду житла у прийдешньому році, Віктор Несін зауважив, що не чекає суттєвих змін ані в цінах, ані в попиті. За відсутності різких міграційних хвиль, каже рієлтор, найімовірніше, що ринок оренди залишатиметься на нинішньому рівні, котрий і без того є високим для країни, що перебуває у стані війни.
Я думаю, що і попит, і ціни будуть приблизно такими самими, як у 2025 році. Я не бачу передумов, щоб вони різко впали або ще більше зросли. Вони і так достатньо високі
– підсумовує Несін.