Що стримує розробку українських далекобійних реактивних БпЛА / Depositphotos
Україна стикається із серйозною перешкодою у своїй програмі створення реактивних безпілотників, призначених для ураження цілей у глибокому тилу противника. Ключовою проблемою є гострий дефіцит компактних турбореактивних двигунів. Хоча європейські виробники активно нарощують виробничі потужності, поточний попит з боку України значно перевищує ринкові можливості.
Про це повідомляє Delo.ua, посилаючись на інформацію від Reuters.
Саме обмежена доступність силових установок є головним фактором, що стримує масштабування виробництва українських далекобійних апаратів.
Чому реактивні БпЛА є критично важливими
Застосування мініатюрних реактивних двигунів (з діаметром менше 30 см) дозволяє створювати безпілотники, які за своїми льотними характеристиками наближаються до крилатих ракет, проте їхня вартість значно нижча.
- Швидкість: реактивні апарати, такі як український дрон «Паляниця», здатні розвивати швидкість до 900 км/год. Для порівняння, гвинтові «шахеди» рухаються зі швидкістю близько 185 км/год.
- Ефективність: ці дрони можуть ефективно протистояти російським реактивним системам «Герань-5» (600 км/год) і значно краще долати системи протиповітряної оборони, ніж повільніші аналоги.
- Вартість: собівартість такого виду озброєння є суттєво нижчою за західні крилаті ракети, вартість яких може перевищувати 1 мільйон доларів (приблизно 40 мільйонів гривень за поточним курсом).
Постачальники двигунів та темпи виробництва
Наразі Україна співпрацює з обмеженою кількістю європейських постачальників. Серед них – чеська PBS Group, німецька JetCat та нідерландська Destinus.
- PBS Group: з 2023 року компанія п’ятикратно збільшила обсяги виробництва. До кінця 2026 року планується восьмиразове зростання. Приблизно 25% продукції експортується до України.
- ZofiTech: ця чеська компанія постачає Україні майже всі свої 200 двигунів на місяць. Очікується, що попит зросте до кількох тисяч одиниць.
- CSG: концерн планує виробити близько 1000 двигунів у 2026 році, третина з яких буде призначена для Збройних Сил України.
Вітчизняні розробки та обмежувальні чинники
Українські інженери активно працюють над налагодженням власного виробництва. Наприклад, тривають випробування дешевих пульсуючих повітряно-реактивних двигунів для дронів-перехоплювачів «Грім-17». Проте фахівці наголошують, що вітчизняні виробничі потужності наразі не відповідають реальним потребам фронту. Основними перепонами залишаються дефіцит специфічних матеріалів, зокрема титанових сплавів, та складнощі з масштабуванням високотехнологічних виробничих ліній.
Нагадаємо, Міністерство оборони України раніше звітувало про рекордні закупівлі мін та боєприпасів для БпЛА. Завдяки ефективній роботі Агенції оборонних закупівель та Департаменту закупівель Міністерства оборони, відомство системно нарощує обсяги постачання інженерних боєприпасів, необхідних для успішного виконання бойових завдань безпілотною авіацією.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану оборонної промисловості України. Дефіцит ключових компонентів, таких як реактивні двигуни, прямо впливає на здатність створювати сучасні ударні безпілотники. Знання про ці виклики дозволяє краще оцінити потенціал українських розробок та необхідність підтримки вітчизняних виробників і міжнародних партнерів у подоланні цих обмежень.