## Defence City: Новий спецрежим для оборонців гальмують недосконалості закону
Спеціальний режим Defence City, що передбачає податкові та митні пільги для вітчизняних оборонних виробників, наразі стикається з певними законодавчими обмеженнями. Зокрема, вимога щодо відсутності відкритих кримінальних проваджень створює значні перешкоди для багатьох підприємств, які прагнуть скористатися цією підтримкою.
На початку цього року стартував спеціальний режим Defence City, покликаний стимулювати українських виробників оборонної продукції через податкові та митні пільги. Однак, як зазначає голова юридичного комітету Аерокосмічної Асоціації України Руслан Мельниченко, перші місяці функціонування виявили певні законодавчі прогалини. Їх усунення дозволить ширшому колу підприємств, що зміцнюють обороноздатність держави, отримати доступ до програми.
Бар’єри для участі у Defence City
“Defence City має на меті підтримку компаній, які задіяні в оборонно-промисловому комплексі (ОПК) або пов’язаних з ним сферах, зокрема в авіабудуванні. Проте, реалізація вхідних умов до спецрежиму виявилася значно складнішою, ніж очікувалося. Наприклад, документація для подання заявки містить суперечливі норми, які потребують законодавчого роз’яснення”, – пояснив Руслан Мельниченко в коментарі УНН.
Крім того, суттєвою перешкодою є вимога про відсутність будь-яких відкритих кримінальних проваджень, що обмежує можливості потенційних резидентів скористатися перевагами спецрежиму.
Таким чином, виникає ситуація, коли компанія, яка відповідає всім технологічним, виробничим та фінансовим критеріям, може бути позбавлена доступу до Defence City лише через наявність формального запису в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Вимога “чистої історії” може дискваліфікувати багатьох виробників
Положення законодавства про заборону кримінальних проваджень викликало серйозні занепокоєння у бізнесу ще на етапі розробки закону.
Руслан Мельниченко висловлює впевненість, що в сучасних українських реаліях практично неможливо знайти компанію, яка б жодного разу не фігурувала у кримінальній справі, і це стосується не лише оборонних чи авіаційних підприємств.
Часто відкриття кримінальних проваджень використовується як інструмент тиску на бізнес. Це може проявлятися у ініціюванні “замовних” справ без належної доказової бази, затягуванні розслідувань, арешті рахунків чи майна, що фактично перешкоджає діяльності компаній.
“На жаль, відкриття кримінальних справ нерідко має формальний характер: провадження реєструються за заявами конкурентів або в рамках перевірок, а потім можуть роками залишатися без активних слідчих дій. Деякі недобросовісні правоохоронці можуть використовувати кримінальний процес як засіб тиску на бізнес”, – зауважив юрист.
У сфері ОПК та авіабудування такі дії можуть мати катастрофічні наслідки, призводячи до зривів оборонних контрактів, втрати міжнародних партнерів та зниження експортного потенціалу.
Згідно з чинними вимогами до резидентів Defence City, сам факт відкриття кримінального провадження може позбавити компанію можливості приєднатися до програми податкових та митних пільг. Таким чином, кримінальний процес стає механізмом блокування доступу до преференцій.
За таких умов, на думку Руслана Мельниченка, вимога повної відсутності відкритих проваджень автоматично відсіює значну частку потенційних резидентів Defence City, навіть якщо йдеться про стратегічні підприємства, що виконують оборонні замовлення.
Порушення презумпції невинуватості
Окремим важливим аспектом є конституційний принцип презумпції невинуватості. Руслан Мельниченко наголошує, що до моменту винесення обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, жодна особа чи компанія не може вважатися винною.
“Внесення відомостей до ЄРДР, тобто відкриття кримінального провадження, саме по собі не доводить вини. Це лише етап перевірки інформації. Вину встановлює виключно суд; до набрання чинності обвинувальним вироком особа вважається невинуватою”, – підкреслив він.
Таким чином, вимога про відсутність відкритих проваджень ставить компанію в становище “потенційно винної” ще до судового рішення. На думку юриста, така норма суперечить фундаментальним конституційним принципам і створює ризик вибіркового застосування, що призводить до відсіювання більшості потенційних резидентів Defence City.
Необхідність законодавчих змін
Руслан Мельниченко вважає, що більш зваженим підходом було б врахування наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, а не лише факту відкриття кримінального провадження.
Такий підхід дозволив би зберегти фільтр для недобросовісних підприємств і мінімізувати ризики зловживань під час відбору резидентів Defence City. Водночас, це значно розширило б коло компаній, які могли б претендувати на державні преференції.
“В умовах війни, коли розвиток ОПК та авіабудування є питанням національної безпеки, законодавчі норми мають стимулювати, а не обмежувати стратегічних виробників. Ринок сподівається, що законодавець прислухається до наших закликів, і процедури допуску до Defence City будуть оперативно вдосконалені”, – наголосив Руслан Мельниченко.
Нагадаємо
В Україні запроваджено спеціальний режим Defence City як частину комплексної державної політики у сфері безпеки та оборони. Його мета – створення сприятливих умов для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій та розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують низку економічних та операційних стимулів, спрямованих на зменшення фіскального навантаження та прискорення розвитку виробництва. Зокрема, передбачено звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування в розвиток підприємства), а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Крім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури, спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних, а також державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей за потреби.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City, якщо воно відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (від реалізації оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт/надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній рік. Також не повинно бути обставин для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу має становити не менше 75% загального доходу (з винятками) та не менше 50% для суб’єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави, або та, що порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Також не можуть бути включені до реєстру підприємства, в яких серед акціонерів/учасників є особи, пов’язані з державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції, або які пов’язані з особами під санкціями.
До Defence City не допускаються компанії, щодо яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платниками податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно розташоване та працює на тимчасово окупованій території України, а також якщо воно є фігурантом кримінальних проваджень.
Міністерство оборони України повідомило, що перша компанія вже отримала статус резидента Defence City.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація важлива для всіх українських компаній, що працюють в оборонній сфері. Розуміння недоліків спеціального режиму Defence City та шляхів їх вирішення допоможе вам краще підготуватися до подання заявки та успішно скористатися державними преференціями для розвитку вашого бізнесу.