Металурги просять уряд відновити перемовини з ЄС щодо виключення української продукції з-під дії СВАМ / Freepik
“Вуглецевий збір”, відомий як СВАМ, формально розпочав свою дію в Євросоюзі з 1 січня. Незважаючи на триваючу широкомасштабну війну, Україні не вдалося домогтися перенесення термінів. Внаслідок цього металургійні фірми відчувають проблеми під час експорту своїх товарів на найважливіший європейський ринок, що змушує їх пристосовуватися та зменшувати обсяги виробництва. Підприємства звертаються до уряду з проханням відновити переговори з ЄС стосовно звільнення українських виробників від дії вуглецевого збору.
Відповідаючи на запит Delo.ua, генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо зазначив, що в результаті запровадження CBAM додаткова вартість для доступу на ринок ЄС для продукції компанії склала $60–$90/т. Ринок відреагував на це практично одразу, і всі європейські замовники підприємства призупинили свої замовлення.
“Ми витратили три роки на те, щоб зміцнити наші позиції в Європі як заміну ринкам, втраченим через військові дії, і через це рішення експорт 1,25 млн тонн, який планувався на 2026 рік, — майже половина нашого річного обсягу виробництва — не буде здійснено”, — підкреслив топменеджер.
26 січня через CBAM і високу вартість електроенергії “АрселорМіттал Кривий Ріг” був змушений припинити роботу блюмінгового цеху. Разом з тим Лонгобардо зауважує, що робота виробництва на мінімальному рівні може призвести до ланцюгової реакції зупинки частини переробних виробничих потужностей, вимушеного простою частини співробітників, а собівартість продукції зросте ще більше.
“Це відбувається на тлі найвищих цін на електроенергію в Європі та триваючих військових збитків, незважаючи на понад 1 млрд доларів підтримки з боку нашої головної компанії. Ми потребуємо термінової підтримки від уряду України у вигляді обґрунтовано регульованої вартості на енергоресурси”, — додав топменеджер.
У пресцентрі групи “Метінвест” повідомили виданню, що CBAM значно ускладнив ввезення продукції до Європейського Союзу, оскільки введені вимоги створюють додаткові адміністративні та фінансові перешкоди. Купівля CBAM-сертифікатів передбачена пізніше, а на даний момент ще навіть не зрозуміла їхня вартість на перший квартал 2026 року.
“Для того щоб зберегти присутність на основних європейських ринках, незважаючи на існуючу невизначеність, група “Метінвест” була вимушена змінити деякі процеси та пристосуватися до ризиків, викликаних впровадженням CBAM. Основна проблема полягає в тому, що ринок ЄС є надзвичайно важливим для українських виробників, але через триваючу агресію українська промисловість перебуває в набагато гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, — відзначили в пресцентрі.
У компанії також додали, що інші держави — великі виробники сталі — мають можливість гнучко розподіляти обсяги продукції з вищою інтенсивністю викидів вуглецю на треті ринки, одночасно поставляючи до ЄС продукцію з підприємств з меншим рівнем викидів вуглецю. Українські виробники не мають такої можливості через ключову роль ринку ЄС для реалізації продукції та відсутність альтернативних виробничих потужностей, які б дозволяли проводити подібну оптимізацію. Тому для України зараз вкрай важливо, щоб уряд продовжував переговори з ЄС щодо особливого порядку застосування СВАМ до України.
Що таке СВАМ
СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейський тариф на імпорт товарів, під час виготовлення яких виділяється велика кількість CO₂ (наприклад, сталі, цементу або електроенергії). Його ввели в рамках “Європейської зеленої угоди”, щоб мотивувати промисловість ЄС швидше переходити на більш чисті технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають значні кошти на екологічні вимоги, а імпорт з держав без таких правил — ні. Таким чином, СВАМ має зрівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали в конкуренції дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 та прийнятий у 2022.
В середині липня 2025 року Україна направила до Єврокомісії запит на відстрочку від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Однак станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не було прийнято. Отже, з початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецевий тариф”.
СВАМ може коштувати Україні $3,6 млрд на рік
Згідно з оцінкою Федерації роботодавців України, у 2023 році український експорт товарів до ЄС, на які поширюється CBAM, становив $3,6 млрд — це 9,9% від усього експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄС було направлено 78,3% українського експорту електроенергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів і металопродукції; 86,5% експорту цементу та цементних клінкерів; а також 90,0% експорту добрив.
Уже в перший рік дії обмежень ВВП України може скоротитися на 4,8%, а експорт товарів до ЄС — на 7,8%. При цьому податкові надходження до бюджету зменшаться на $2,8 млрд на рік, а через зниження ділової активності буде втрачено приблизно 73,1 тис. робочих місць. Крім того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть досягти майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження знизяться на $3,6 млрд.
Окрім прямих ризиків, бізнес бачить також непрямі загрози, пов’язані із закриттям європейського ринку для імпортерів із третіх країн. У такому випадку ці постачальники будуть шукати нові ринки збуту, і одним із них може стати український ринок.