Український підприємницький сектор пристосовується до воєнних обставин, корегуючи підходи до розробки планів і налагоджуючи комунікацію з урядом. Основними для відродження є законність, державна безпека та знешкодження мін.
Підприємницький сектор пристосовується до реалій сьогодення, переглядає стратегії планування, а також координує плідні діалоги з урядом. Про це в інтерв’ю УНН повідомила директор напрямів “Правова політика”, “Інтелектуальна власність” Американської торгової палати Юлія Борщ.
Згідно з дослідженням, нещодавно проведеним Американською торговою палатою, після верховенства права підприємницький сектор потребує посилення державної безпеки та захисту, а також інтенсивного розмінування територій (47%), що є першочерговою умовою для відновлення та розширення підприємств. Важливе значення має також прогнозованість і стабільність податкового законодавства (44%), оскільки саме нормативна стабільність сприяє довірі до держави як до контрагента.
Як зазначила Юлія Борщ, вагомими залишаються питання узгодження з європейськими нормами в контексті євроінтеграції, а також питання бронювання кадрів, безпека та охорона співробітників, а також ракетні атаки росії по критичній інфраструктурі.
Проте, як зауважує Юлія Борщ, питання верховенства права залишається найважливішим. Тому що саме це дозволяє ефективно забезпечувати та оберігати права інвесторів.
У даному контексті питання запобігання необґрунтованому тиску правоохоронних органів на підприємницький сектор має вирішальне значення для формування довіри вкладників
– підкреслила представниця Палати.
І робота в даному напрямку триває, наприклад, у результаті систематичної співпраці з Офісом Генерального прокурора Палата звернулася до Офісу щодо 70 персональних звернень від компаній-учасників, з яких 46 стосувалися тиску на підприємницький сектор, а 24 – ситуацій, коли компанії постраждали та домагалися справедливості.
За станом на сьогодні у 36 зверненнях забезпечено захист прав вкладників, а у 19 випадках досягнуто значного прогресу, що є найбільшим рівнем підтримки в рамках компетенції Офісу Генерального прокурора, враховуючи справи, передані на розгляд суду або до відповідних компетентних органів. Іншими словами, така кооперація демонструє конструктивний розвиток у взаємодії між підприємницьким сектором та правоохоронною системою та підтверджує, що інституційний діалог може приносити відчутні результати
– заявила Юлія Борщ, підкресливши, що такий діалог та реагування на звернення підприємницького сектору сприяють підтримці захисту прав вкладників.
В Американській торговельній палаті вважають, саме стійка та системна взаємодія між бізнес-об’єднаннями та державними інституціями є однією з передумов поліпшення ділового клімату та укріплення довіри вкладників до України.
Ми, зі свого боку, вдячні Офісу Генерального прокурора за сприяння та відкритість до комунікації. Разом з тим, для нас принципово важливо не лише підтримувати, а й посилювати цю кооперацію. Ми впевнені, що охорона прав вкладників є нашим загальним пріоритетом, і готові докладати максимум зусиль для досягнення відчутних і тривалих результатів
– підкреслила Юлія Борщ.
Одночасно, за її словами, в умовах війни для істотного поліпшення ділового клімату надважливим є не тільки реагування на окремі труднощі, а чітке зосередження на декількох системних пріоритетах, які формують довіру та дозволяють підприємницькому сектору планувати майбутнє, а в умовах війни підприємницький сектор впроваджує коротші часові рамки планування.
(…) в Україні формується “нова норма” ведення бізнесу в умовах війни, яка базується на безперервному управлінні ризиками та інтегрованій стійкості. Підприємницький сектор вже пристосувався шляхом акцентування уваги на безпеці персоналу та безперебійності операцій, активній співпраці зі стейкхолдерами, гібридних моделях роботи, коротших горизонтах планування та сценарному підході до прийняття рішень. Але для швидкого й ефективного економічного підйому держава повинна вже зараз сконцентруватися на створенні стабільних, прозорих і передбачуваних правил діяльності, щоб Україна не втратила можливість залучення довгострокових інвестицій у майбутньому
– розповіла Юлія Борщ.
Нагадаємо
У вересні 2025 року з ініціативи Генерального прокурора України Руслана Кравченка було запущено портал “СтопТиск”. Цей цифровий інструмент було створено як елемент державної політики захисту підприємницького сектору від неправомірного втручання в господарську діяльність з боку правоохоронних органів. Портал надає можливість керівникам компаній повідомляти про випадки тиску, проходити перевірку, класифікацію та забезпечує систематичне реагування на подібні факти.
Інформація, надана через портал, застосовується для перевірки сигналів, ініціювання розслідувань і притягнення винних до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.
Раніше Генпрокурор наголошував, що розв’язання проблеми неправомірного тиску на підприємницький сектор з боку правоохоронних органів є одним з важливих завдань його роботи. Для реалізації цього завдання була розпочата перевірка кримінальних проваджень проти підприємницького сектору. Станом на вересень 2025 року за результатами перевірки понад 23 тисяч кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю підприємницького сектору, 35% із них було закрито через відсутність об’єктивних даних щодо складу та події кримінального правопорушення, а також через відсутність судової перспективи.
Це велика праця, мета якої — захист порядних підприємців і притягнення до відповідальності тих, хто насправді порушує закон
– підкреслив Кравченко.