У 2025 році “АрселорМіттал Кривий Ріг” експортував продукції на понад 37 мільярдів гривень, при цьому 30 мільярдів гривень припало на Об’єднані Арабські Емірати. Попри це, підприємство не змогло досягти прибутковості, зафіксувавши збиток майже 9 мільярдів гривень четвертий рік поспіль. Такі дані оприлюднив Delo.ua, посилаючись на інформацію YouControl.
Фінансові показники: динаміка доходів та збитків
За підсумками 2025 року чистий дохід підприємства сягнув 71,1 мільярда гривень. Це значне зростання порівняно з 64,6 мільярда гривень у 2024 році та 41,8 мільярда гривень у кризовому 2023 році. Отже, за два останні роки компанія збільшила свою виручку на 70%.
Однак, незважаючи на позитивну динаміку доходів, чистий збиток у 2025 році склав 8,89 мільярда гривень. Хоча ця цифра значно краща за катастрофічні показники 2022 року (49,1 мільярда гривень збитку), компанії поки не вдається вийти на прибутковий рівень. Стабілізація збитків на позначці близько 9 мільярдів гривень спостерігається другий рік поспіль (у 2024 році — 8,8 мільярда гривень).
Зовнішньоекономічна діяльність: домінування ОАЕ
Експорт залишається ключовим джерелом валютних надходжень для підприємства. У 2025 році частка зовнішніх продажів у загальній структурі доходів склала 52,7%, що відповідає 37,5 мільярда гривень.
Географія експорту зазнала суттєвих змін. Основним ринком збуту стали Об’єднані Арабські Емірати, куди було спрямовано продукції на суму 30,5 мільярда гривень, що становить понад 81% від загального обсягу експорту. Частка європейських ринків, зокрема Люксембургу та Польщі, сукупно оцінюється приблизно у 17%.
Основні статті експорту у 2025 році включали:
- Чавун переробний: 13,8 млрд грн;
- Залізорудний концентрат: 8,2 млрд грн;
- Сталева катанка та прутки: 6,8 млрд грн;
- Сталеві напівфабрикати: 4,3 млрд грн.
Імпортні операції та забезпечення виробничих процесів
Для підтримки виробничих потужностей у 2025 році підприємство здійснило імпорт товарів та послуг на суму 9,15 мільярда гривень. Найбільшими постачальниками сировини та обладнання стали компанії з Люксембургу (44,2% імпорту) та Китаю (23,1%).
Фактори, що зумовлюють збитковість
Як раніше зазначало Delo.ua, одним із головних чинників збитковості “АрселорМіттал Кривий Ріг” є критичне зростання вартості електроенергії. Якщо у 2024 році ціна для промислових споживачів становила близько $135 за МВт-год (приблизно 5265 грн за поточним курсом), то станом на початок 2026 року вона зросла до $210–230 (приблизно 8190–8970 грн), а в пікові години сягає $370 (приблизно 14430 грн). Генеральний директор Мауро Лонгобардо зазначав, що такі тарифи “вимивають” кошти, які планувалося спрямувати на капітальні інвестиції, роблячи українську сталь неконкурентоспроможною на світовому ринку.
Ситуація ускладнилася у 2026 році через запровадження Євросоюзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) без жодних винятків для України. Це вже змусило підприємство зупинити роботу цеху блюмінгу у другому кварталі 2026 року. Втрата стабільного європейського ринку для частини продукції ставить під сумнів завантаження потужностей, які у 2024–2025 роках ледь сягнули 50% від довоєнного рівня для металургійного виробництва та 70-75% для гірничого департаменту.
Мільярдні дотації та боротьба за виживання
Як раніше зазначали на підприємстві, виживати компанії дозволяє лише безпрецедентна підтримка материнської компанії. Від початку повномасштабного вторгнення глобальна група ArcelorMittal влила в криворізький актив понад $1 мільярд прямої допомоги (понад 39 мільярдів гривень за поточним курсом). Ці кошти спрямовуються не лише на покриття операційних збитків, а й на підтримку критичної інфраструктури. Для стабільної роботи комбінату необхідно інвестувати близько $200 мільйонів (приблизно 780 мільйонів гривень) щорічно, з яких 40 мільйонів доларів (приблизно 156 мільйонів гривень) складає лише земельний податок, що сплачується незалежно від обсягів виробництва.
Незважаючи на складні умови, “АрселорМіттал Кривий Ріг” залишається найбільшим іноземним інвестором в Україні: за 20 років роботи загальний обсяг вкладень перевищив 11 мільярдів доларів (понад 429 мільярдів гривень). Проте, як стверджують у компанії, подальша доля комбінату залежить від здатності уряду врегулювати питання цін на енергоносії та знайти компроміс із ЄС щодо екологічних мит.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану одного з ключових промислових гігантів України. Вона допомагає усвідомити виклики, з якими стикається вітчизняна металургія, зокрема в умовах високих цін на енергоносії та нових європейських регуляцій. Для українського бізнесу та широкого загалу це сигнал про необхідність шукати комплексні рішення для підтримки промисловості та забезпечення її конкурентоспроможності на світових ринках.