## Лікар, що звинувачується у недбалості, прогнозує колапс медицини: чи це ознака грандіозності?
Лікар клініки Odrex, Віталій Русаков, проти якого ведеться судове провадження за звинуваченням у медичній недбалості, що потенційно могла призвести до фатальних наслідків для бізнесмена Аднана Ківана, висловився щодо можливого впливу справи на всю систему охорони здоров’я. Його заяви, особливо в умовах відсторонення від професійної діяльності та затягування процесу, можуть свідчити про прояви розладу особистості, зокрема, манії величі. Про це пише видання УНН.
Звинувачення у медичній недбалості: справа Русакова
Віталій Русаков та його колишня колега з клініки “Одрекс”, онкологиня Марина Бєлоцерковська, постали перед судом за частиною 1 статті 140 Кримінального кодексу України. Їм інкримінується неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що могло призвести до летального випадку для пацієнта, бізнесмена Аднана Ківана. За версією сторони обвинувачення, після оперативного втручання пацієнту не було призначено належну антибіотикотерапію, а також не було вчасно вжито заходів щодо ускладнень, що розвинулися після операції. Це, ймовірно, спричинило сепсис, який, згідно з висновками судово-медичної експертизи, міг стати причиною смерті.
Після відсторонення від практичної діяльності, Русаков активно почав висвітлювати свою справу у блозі та відеоматеріалах, наполягаючи на нерозумінні суті висунутих йому претензій.
Під час одного із судових засідань було представлено інформацію про проведення ТАП-блокади, процедури, яка, за версією слідства, могла спровокувати розвиток інфекції. Цей факт, як стверджується, намагалися приховати в клініці “Одрекс”.
Наявність ТАП-блокади не підтверджується жодними документами в медичній картці пацієнта. Жодних записів про це немає. Ми доведемо, що єдиний задокументований факт – це паравертебральна блокада, виконана анестезіологом, а не хірургом Русаковим. Ця процедура проводилася в ділянку хребта, що виключає можливість пошкодження кишківника (як це могло статися при ТАП-блокаді – ред.) та спричинення транслокації бактерій, яка призвела до інфекції. Ми доведемо, що медична документація не містить даних про таку маніпуляцію (ТАП-блокаду – ред.).
– задекларував в суді адвокат Русакова.
Водночас, сторона захисту не заперечує факту проведення ТАП-блокади та її негативних наслідків для пацієнта. Це створює певну суперечність між публічними заявами Русакова та реальною ситуацією.
Однак, увагу привернули не лише ці твердження. Особливо цікавими є заяви Русакова про потенційний вплив його справи на всю медичну галузь.
Хірург переконаний, і намагається переконати свою аудиторію, що обвинувальний вирок у його справі неминуче призведе до краху всієї української медицини. Він висловлює думку, що у разі його засудження, українські лікарі почнуть масово відмовлятися від ведення складних пацієнтів і припинять братися за лікування тяжкохворих.
Опоненти прагнуть створити прецедент для всіх лікарів України. Якщо захворювання передбачатиме смертельні ускладнення, знаючи мою історію, всі медичні працівники просто відмовлятимуться від лікування складних онкологічних випадків. Це зробить медичну допомогу недоступною в Україні. Я переконаний, такі дії свідчать про те, що сторона обвинувачення не прагне правосуддя, а лише хоче покарати лікарів.
– стверджує Русаков.
Така віра у власну виняткову роль викликає питання: чи не потребує сам лікар професійної медичної допомоги через можливу манію величі?
Сутність манії величі (грандіозності)
Психологиня Ірина Басіста пояснила в коментарі УНН, що манія величі найчастіше виступає як один із симптомів певного діагнозу, а не самостійний розлад.
У науковій літературі манія величі визначається як грандіозність – перебільшене, невідповідне реальності сприйняття себе, своїх можливостей та своєї ролі в суспільстві. Цей стан найчастіше спостерігається у людей з розладами особистості, такими як нарцисичний розлад, біполярний розлад, або шизофренія. Тобто, це не окремий діагноз, а радше симптом.
– пояснила лікарка.
За її словами, одна з теорій у нейронауці припускає, що таке неадекватне самосприйняття пов’язане з дисфункцією мозку.
Надмірне виділення певних гормонів без належної стабілізації може призводити до такого стану. Звісно, це не відбувається раптово; це результат тривалого процесу. Він пов’язаний з двома факторами: бажанням людини представити себе у вигідному світлі та нездатністю до самостійної стабілізації емоційного стану, тобто відсутністю відповідних навичок саморегуляції.
– зазначила Ірина Басіста.
Психологиня також додала, що людина з манією величі може одночасно висловлювати як правдиві факти, так і абсолютно відірвані від реальності твердження, не бачачи між ними зв’язку.
Такі особи зосереджені виключно на собі. Якщо говорити про симптоматику нарцисичного розладу, то за зовнішньою впевненістю часто ховається глибока невпевненість. Це захисний механізм, який проявляється як: “Я можу все, всі мене чекають, коли я проявлю себе”, тоді як насправді існує сумнів щодо власної значущості.
– додала лікарка.
Замість висновків
Справа хірурга Віталія Русакова з клініки Odrex викликає дедалі більше запитань не лише стосовно якості наданої ним медичної допомоги, але й щодо його власного сприйняття своєї ролі у цій ситуації. Замість чітких відповідей на звинувачення та пояснень щодо обставин лікування пацієнта, суспільство чує заяви про те, що вирок одній людині нібито здатний зруйнувати всю систему охорони здоров’я України.
Насправді ж, судовий процес має на меті встановити значно простіше: чи були допущені конкретними медичними працівниками порушення професійних стандартів, які могли призвести до тяжких наслідків для пацієнта. Правосуддя у подібних справах не створює загрози для медицини, а навпаки, слугує механізмом захисту пацієнтів та гарантією збереження довіри суспільства до лікарської професії.
Українська медицина не залежить від долі одного хірурга, хоч би як він цього не хотів. Водночас, кожен лікар, незалежно від посади, популярності чи місця роботи, повинен нести відповідальність за свої рішення нарівні з представниками будь-якої іншої професії. Тому спроби представити власну кримінальну справу як загрозу для цілої галузі виглядають не як вагомий аргумент, а скоріше як прояв хворобливих фантазій обвинуваченого.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація може бути корисною для пацієнтів, які шукають правди у медичних справах, а також для медичних працівників, щоб розуміти важливість дотримання професійних стандартів та відповідальності за свої дії. Вона також нагадує про необхідність критичного ставлення до заяв, що мають на меті маніпулювати громадською думкою.